Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

невмілий

Невмілий, -а, -е. Неумѣлый. У невмілого руки болять. Ном. № 6021.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 540.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВМІЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВМІЛИЙ"
Багріти, -рі́ю, -єш, гл. Багровѣть.
Босорканя, -ні, ж. 1) Вѣдьма, колдунья. Гн. II. 182, 252. 2) = ропавка. Желех.
Гуцулі́я, -лі́ї, ж. = Гуцульщина. Желех.
Забарвля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. заба́рвити, -влю, -виш, гл. Окрасить, придать окраску, придать цвѣтъ.
Льо́ля, -лі, ж. дѣтск. Рубашка. О. 1861. VIII. 8. Хоч у одній льолі, аби до любови. Грин. І. 245. Як буде доля, то буде й льоля. посл. ум. льо́лька, льо́лечка.
Любі́сінький, -а, -е. Чрезвычайно милый, ч. пріятный, ч. хорошій.
Парнище, -ща, м. Ув. отъ парень. Чи знаєш, він який парнище? Котл. Ен. II. 22.
Правдиця, -ці, ж. Ум. отъ правда.
Роскуйдувати, -дую, -єш, сов. в. роскуйдати, -даю, -єш и роскуйдити, -джу, -диш, гл. = роскудлувати, роскудлати. Мене змиють дрібні дощі, а розчешуть густі терни, а висушить ясне сонце, а роскуйдить буйний вітер. Рудч. Чп. 227. Хведір пізно вернувся додому, роскуйданий, без шапка. Мир. Пов. I. 163.  
Сирісінький, -а, -е. Совершенно сырой.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕВМІЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.