Бережіння, -ня, с. Бережливость, охранность. Бережіння лучче ворожіння.
Волочок, -чка, м.
1) Ум. отъ волок. Виплети, старий, волочок та піди на річку, може рибки вловиш.
2) Цилиндрическая склянка на снуркѣ, которой вынимаютъ изъ бочки водку для пробы. Горілку, то що, возять у Січ.... Привезеш горілку, що й прийде купувать і зараз бере волочок, тягає, сам п'є і душ десять час тує.
Городи́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Городить, огораживать. Я такими дурнями тини городила. Городив він раз із батьком хлів. 2) Говорить вздоръ, городить. Старий говорить-городить, та на правду виходить. Городить таке — ні літо, ні зіму. Говоритъ чепуху.
Збі́дкатися, -каюся, -єшся, гл. Прикинуться бѣднымъ, начать жаловаться на бѣду. Як збідкається: що се я, дурний, наробив!
Налю́шник, -ка, м., налю́шня, -ні, ж. Веревочное, кожаное или скрученное изъ дерева кольцо, которымъ привязывается люшня́ къ полудрабку.
Писарчик, -ка, м. Ум. отъ писарь.
Підколотити Cм. підколочувати.
Позакрівавлювати, -люю, -єш, гл. Окровавить (во множествѣ).
Сливчити, -вчу, -чиш, гл. = сливити. Починають сливити сливки (сливчити) = писати писанки, чи малювати.
Станція, -ції, ж. 1) Станція. 2) Квартира. Наймили собі станцію аж на десітім сели. Приїхали до Київа, стали на станції.
