Закуня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Задремать. Коли б сьогоднішню був ніч хоч закуняв.
Захмарювати, -рюю, -єш с. в. захмарити, -рю, -рышъ,, гл. Покрывать, покрыть тучами, затмить, затемнить. Захмарывъ прежню його славу.
Куций, -а, -е. 1) Короткій, кургузый. Козаченьку чорноусий, чому в тебе жупан куций?
2) Малорослый. Повибігали якісь панночки, куці та бистрії, як сороки. Да й не був він куций, то б то на зріст малий. Куца баба. Cм. баба.
3) Короткохвостый, безхвостый. Такий я добрий куций, як ти з хвостом. Пускать на раду всіх хвостатих, а куцих не пускать. Далеко куцому до зайця!
4) Чортъ. Куцим або куцаком звуть у нас того, хто в пеклі грішників припікає. Ум. куце́нький. У других дочки і в двадцять років ходять в куценькій сукні. Дивись згодя: гуляє неборак в Охрімовій куценькій свитці.
Матіркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Ругаться по матери. Іде піп, а він матіркує, сказано, п'яний. Став мене матіркувать.
Надима́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. наду́ти, -дму, -ме́ш, гл. Надувать, надуть.
Несподіваність, -ности, ж. Неожиданность.
Порозбужати, -жа́ю, -єш, гл. Разбудить (многихъ). Ой устала мила, як не лежала, усю челядоньку порозбужала.
Розжалуватися, -луюся, -єшся, гл. = розжалобитися. Розжалувавсь, як Бог над раком.
Устоньки, -ньок, усточка(ки), -чок, с. мн. Ум. отъ уста.
Чернобривець, -вця, м. и пр. = чорнобривець и пр.
