Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

невістульки

Невістульки, -ків, ж. мн. Раст. Chrysanthemum leucanthemum. Шух. І. 20. Вх. Зн. 41. Cм. невістка 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 540.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВІСТУЛЬКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВІСТУЛЬКИ"
Братки, -ків, м. мн. Щипцы для углей.
Деручки́й, -а́, -е́. Умѣющій ловко вскарабкиваться. Конст. у.
Заволі́кування, -ня, с. = заволікання. Левиц. І. Кайд. С. 186.
Очужіти, -жію, -єш, гл. Сдѣлаться чужимъ.
Панахидник, -ка, м. Служащій панихиду. Оце канючить, наче панахидники в проводи.  
Підкочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. підкоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Подкатываться, подкатиться. Котиться хміль із-між города та підкотився під ворота. Мет. 194. Під Солодьки підкочувавсь жидівський віз і на йому сидів Антоній Люборацький. Св. Л. 308.
Погар, -ра, м. 1) = пугар. Єдин погар випила. Гол. III. 226. 2) = погарь. Желех.
Правопись, -си, ж. = правопис. Друкуємо сей лист, не одміняючи в йому правописи. О. 1861. X. 136.
Рубець, -бця, м. 1) Рубець въ шитьѣ, одеждѣ. Доносилась до того, що зв'язує рубець до рубця. Рудч. Ск. І. 176. шити рубце́м. Сшивать, захватывая за самые края матеріи. Канев. у. 2) = шрам. 3) мн. рубці. Рубецъ, одинъ изъ четырехъ желудковъ жвачнаго животнаго, а также и кушанье изъ него. Чуб. VII. 443. Ум. рубчик.
Холоднеча, -чі, ж. Стужа, сильный холодъ. У хаті така холоднеча, що аж вовки виють. Мир. ХРВ. 58. Заціпило мені від холоднечі. К. XII. 51.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕВІСТУЛЬКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.