Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

невмірущий

Невмірущий, -а, -е. Безсмертный, неумирающій. Я вічний образ ваш, я дух ваш невмірущий. К. ХП. 75. Слово наше ховалось тільки по невмірущих піснях. К. ХП. 135. Наша слава невміруща. К. ПС. 31.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 541.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВМІРУЩИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВМІРУЩИЙ"
Ду́дек, -ка, м. 1) Названіе старинной польской монеты (18 коп.). 2) Плата въ давней Польшѣ арендатору отъ поселянъ при рожденіи дѣтей.
Журбовий, -а, -е. Печальный. Хиба ж се (сватання) журбова річ? Г. Барв. 312.
Перегадати, -даю, -єш, гл. Передумать. Всі думки вже передумала, всі гадки перегадала.
Персть, -ти, ж. Земля. Віл гребе і сам на себе персть мече. Ном. № 9742. Тогді козаки шаблями суходіл копали, шапками, приполами персть виймали, Хведора безрідного ховали. АД. І. 249.
Рибалчин, -на, -не. Принадлежащій, свойственный рыбаку. Рибалчина хата. Левиц. Пов. 273.
Ростопаш, -шу, м. ростопашка, -ки, ж. Раст. чистотѣлъ, Chelidonium majus L. ЗЮЗО. І. 116. Брацл. у.
Свиріп'яний, -а, -е. Приготовленный изъ свиріпи.
Семянистий, -а, -е. Многосемейный. То народ семянистий. О. 1861. II. 246.
Сімя, -ї, ж. = сем'я. В болоті не без чорта. — в сімї не без п'яниці. Ном. № 2448.
Смольний, -а, -е. = смолкий. Соснова тріска дуже смольна. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕВМІРУЩИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.