Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

невданючий

Невданючий, -а, -е., Ув. отъ невда́ний. Рѣшительно ни къ чему неспособный. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 538.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВДАНЮЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВДАНЮЧИЙ"
Бур'Янюка, -ки, м. Ув. отъ бур'ян.
Дошкульни́й 2, -а́, -е́. Донимающій, дающій себя чувствовать. Дошкульний вітер. Черк. у.
Запусти́ти Cм. запускати.
Зау́хати, -хаю, -єш, гл. Закричать: ух!
Зачува́тися, -ва́юся, -єшся, гл. Чуяться, чувствоваться. Їй не зачувалось, що вона где усе низче та низче. МВ. (О. 1862. І. 98).  
Позазнаватися, -знаємося, -єтеся, гл. Познакомиться (со многими, о многихъ).
Синити, -ню́, -ниш, гл. Окрашивать въ синюю краску, синить.
Собічити, -чу, -чиш, гл. Присваивать. Все собічить: і то моє, і се не ваше. Св. Л. 244.
Ферделинка, -ки, ж. = ділетка. Вх. Зн. 74.
Шажок, -жка, м. Ум. отъ шаг.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕВДАНЮЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.