Брязкало, -ла, с.
1) Побрякушка, погремушка.
2) = било 1? Ударивши (при церкви — сторожъ) в брязкало.
3) Тотъ, кто брякаетъ, бряцаетъ, бренчитъ.
Вівчаренко, -ка, м. Сынъ пастуха овецъ.
Жні́йка, -ки, ж. Ум. отъ жнія.
Заси́джувати, -джую, -єш, сов. в. заси́діти, -джу, -диш, гл. 1) Просиживать, просидѣть. Гість лави не засидить, ліжка не залежить. 2) Насидѣть. Засиджене яйце.
Мурави́ця, -ці, ж. 1) = мурава. 2) Желтыя и синія пятна на тѣлѣ умирающаго. Коли вже муравиця вийшла на тіло, то вмре дитина. Прихожу, а в неї дитина слаба. Що в неї? Каже: кір. Коли я гляну, аж у єї вже червона муравиця виступила. Умре, кажу. Коли так: до вечора й умерло.
Обеззубіти, -бію, -єш, гл. Лишиться зубовъ.
Очепити, -ся. Cм. очепляти, -ся.
Поросючка, -ки, ж. Свинья съ поросятами. (Поросята) ссуть огрядну поросючку.
Розмикатися, -каюся, -єшся, сов. в. розімкну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Размыкаться, разомкнуться, раскрыться. Уста твої не розмикаються.
Тябло, -ла, с. Скрижаль. Два тябли Мусієви. Дьяческая пѣсня.
