Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

невдатний

Невдатний, -а, -е. Неудачный, неудавшійся, неумѣлый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 538.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВДАТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВДАТНИЙ"
Братова I, -вої, ж. Жена брата. «Діверю мій, пожалуй мене, як твій брат буде бити мене!» — Братова моя, того не вчиню, як мій брат буде бити, я й двері зачиню. Чуб. V. 1096.
Бутіти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ревѣть глухо, похоже на звукъ бу, мычать. Бугай бутить. Мнж. 176. Худоба бутить, бо нероблена. Камен. у. 2) Гудѣть, глухо кричать. Бач, як бутять (співали парубки), аж сюди чутно. Харьк. у.
Загорі́лий, -а, -е. 1) Горячій, пылкій, вспыльчивый. 2) Фанатическій. 3) Загорѣвшійся. 4) Загорѣлый (отъ солнца).
Квацяти, -цяю, -єш, гл. Размазывать. Ото не їсть, а тільки квацяє.
Кепсько нар. Худо, плохо. То кепсько, що не купив соли. Н. Вол. у.
Міше́чок, -чка, м. Ум. отъ мішо́к.
Причепний, -а, -е. = причепливий. Левиц. І. 302.
Розбити, -ся. Cм. розбивати, -ся.
Складач, -ча, м. 1) Складывающій что либо. 2) Наборщикъ. 3) Широкій обручъ, въ которомъ бочаръ сбираетъ первоначально клепки посуды. Шух. 249.
Шаленство, -ва, с. Безуміе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕВДАТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.