Відсовуватися, -вуюся, -єшся, гл. = відсуватися. Не годиться і вам, старим, одсовуватись, коли молоді присуваються.
Головник, -ка, м. 1) = головань 2. Гадяч. у. 2) Убійца.
Задзвони́ти, -ню́, -ниш, гл. Зазвонить. В неділеньку рано задзвонили дзвони.
Знітитися, -чуся, -тишся, гл.
1) Притаиться, прижаться робко, съежиться, стараясь быть какъ можно менѣе замѣтнымъ; переносно: уничтожиться, представиться ничтожнымъ. Усякому дає дорогу, а сам знітиться тик, мов той цуцик, ускочивши в хату. Зігнувся, знітився. Він никне, мовкне, знітившись таїться, як серце кволе в нещасливій долі.
Неповинний, -а, -е. 1) Невинный, неповинный. Карайте мене, а неповинного пустіть на волю.
2) Не должный.
Ошарпанець, -нця, м. Оборванецъ.
Припішати, -шаю, -єш, гл. Первоначально: сдѣлаться пѣшимъ, утративъ лошадей, воловъ, а затѣмъ и вообще обѣднѣть. Був колись багатирь, а теперь припішав.
Промежок, -жку, м. Полевая дорожка по межѣ между двумя полями, интервалъ.
Сестрінча, -чати, с. Маленькая сестра. Ум. сестрінчатко.
Сивобородько, -ка, м. Человѣкъ съ сѣдой бородой.
