Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

невольний

Невольний, -а, -е. = невільний.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 541.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВОЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВОЛЬНИЙ"
Галичина, -ни, ж. Галиція.
Карупір, -ру, м. = канупір. Вх. Пч. І. 13.
Мусульма́нин, -на, м. Мусульманинъ. К. Кр. 14. Правовірні наші мусульмане. К. МБ. X. 18.
Натраплюватися, -плююся, -єшся, сов. в. натрапитися, -плюся, -пишся, гл. Случайно приходить, прійти. У головоньках росте травиця, ніхто до тіла не натрапиться. Н. п.
Поперечіплювати, -люю, -єш, гл. Тоже, что и перечепити, но во множествѣ.
Причільник, -ка, м. Часть очіпка (охватывающая лобъ?) КС. 1893. XII. 449.
Реус, -са, м. = рева. Лебед. у.
Уґрунтувати, -тую, -єш, гл. Утвердить.
Хмельниччина и хмельнищина, -ни, ж. Эпоха Б. Хмельницкаго. ЗОЮР. І. 97.
Шокати, -каю, -єш, гл. 1) Часто говорить: шо. 2) Шамкать. «Сатурнович, змилосердися, за рідную свою вступися!» к Зевесу шокала стара. Котл. Ен. V. 36.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕВОЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.