Виїхати Cм. виїздити.
Дзус, дзу́ски! меж. 1) Прочь! Пошелъ! Нельзя! А дзуски, поганий! Правда, й туди вашому брату.... дзус. А дзуски не хочеш? 2) Брысь! (на кошекъ).
Журли́вість вости ж. Склонность къ грусти, печали.
Заледащі́ти, -щі́ю, -єш, гл. Облѣниться. Заледве, нар. Едва лишь.
Односумний, -а, -е. Единомышленный.
Перекидатися, -даюся, -єшся, сов. в. переки́нутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Перебрасываться, переброситься, перекидываться, перекинуться. Кину через тин камінь, а він і не перекинувся, по сей бік упав. 2) Опрокидываться, опрокинуться. Човен перекинувся. 3) Перекидываться, перекинуться, кувыркаться, перекувыркнуться. Дівча гуляє на приспі і Рябко перекидається перед ним. 4) Переходить, перейти (на чью сторону). Од своїх одкинувся, до чужих перекинувся. Перекинулись до поляків такі українські велетні, як Жовковські, Ходкевичі. 5) Переправляться, переправиться, переѣхать. Дайте нам човна, ми тільки перекинемось на той бік. Не забаришся через жита перекинуться. 6) Смѣняться, смѣниться, перебывать. По Хмельницькому уже три гетьмани перекинулось. 7) Превращаться, превратиться во что, оборотиться. Ото змій перекинувся голкою. Чорт перекинувсь чоловіком. Багатирь... перекинувсь мухою. 8) Перемѣнять, перемѣнить (одежду). Спідничина та одним одна і в свято нічим перекинутись.
Перетоплювати, -люю, -єш, сов. в. перетопити, -плю́, -пиш, гл.
1) О воскѣ, салѣ и т. п. Перетапливать, перетопить.
2) Переплавлять, переплавить.
3) Только сов. в. Вытопить, окончить топить (печь). Уже люде перетопили, уже й поснідали.
Повипростувати, -тую, -єш, гл. Выпрямить (во множествѣ). Посідали на траві і ноги повипростували.
Скоком нар. = скочки. Пішов кінь скоком.
Славонька, -ки, ж. Ум. отъ слава.
