Гваджениця (= гладжениця), -ці ж. = терлиця.
Зві́дки, звідкі́ль, звідкіля́, нар. Откуда. Звідки тебе, серце, виглядати? Хилилися густі лози, звідкіль вітер віє. Хто він такий і звідкіля він?
Котюга, -ги, м.
1) Ув. отъ кіт. Стар як котюга, а бреше як щеня. Невже котюга знов думає про сало?
2) Собака домашняя (у гуцуловъ). Котюга забрехала.
Куночка, -ки, ж. Ум. отъ куна.
Лі́тній, -я, -є. 1) Лѣтній. А в дівчини словце як літнєє сонце. Літньої пори, тихими та теплими ночами. 2) Въ лѣтахъ; пожилой. Це коні літні. Вона була вже літня бабуся. Уже Йвасеві двадцять років минуло. Парубок літній. 3) Тепловатый. Вода ледъ літня. Ум. літне́нький.
Ма́ндра, -ри, ж. Раст. ?
Недосить нар. Недостаточно.
Повихожуватися, -жуємося, -єтеся, гл.
1) Откормиться (о многихъ). Годують свині: такі то славні повихожувались.
2) Оправиться отъ болѣзни, выздоровѣть (о животныхъ). І в нас одна овечка пропала з ції хвороби, а ті, Бог дав, повихожувались.
Понехтувати, -тую, -єш, гл.
1) Пренебречь.
2) Испортить, попортить; причинить вредъ. Як нап'ється, то сорочки рве, горшки б'є, сказано, що на очі натрапиться, усе понехтує. От падлючні діти — понехтували хлоп'я: як побили.
Трівога, -ги, ж. Тревога, смятеніе. Приїхав у той город, де живе царь, коли там трівога: наступає великий ворог на город. Закипіла по Вкраїні страшенна трівога. І позникали дні безумних у трівозі.
