Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

невірниця

Невірниця, -ці, ж. Невѣрная женщина. Ой коні ж мої вороненькії, бодай ви поздихали: ой як я їздив до невірниці, чому не заржали? Гол. І. 262. Ум. невірничка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 540.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВІРНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВІРНИЦЯ"
Двадця́тник, -ка, м. Двадцать пасмъ.
Заво́ра, -ри, ж. Бревно для задвижки воротъ.
Засідла́ти, -ла́ю, -єш, гл. Осѣдлать. Засідлав собі коника гетьманського. Чуб. III. 294.
Затуля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. затули́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Закрываться, закрыться; заслоняться, заслониться. Не плач, мила, миленька, не журись, хоть обома долонями затулись. Чуб. V. 669. Дівчина, затулившись руками, ридає. МВ. ІІ. 41. Хоч і п'є і б'є, та менше. Я візьму, та дитиною й затулюся. Г. Барв. 283.
Позагнуздувати, -дую, -єш, гл. Зануздать (многихъ).
Прилітувати, -тую, -єш, гл. = прилітати. Вх. Лем. 456.
Ранний, -а, -е. Раненый.
Скіпка, -ки, ж. Ум. отъ скіпа.
Цуценячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій щенку.
Шкло, -ла, с. = скло. Шкло як роблять, до розпалюють тим огнем, шо од блискавиці загориться. Чуб. І. 93. Ум. шке́льце.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕВІРНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.