Живки́й, -а́, -е́. Живой, проворный, энергическій. Ярош живкий чоловік.
Карбач, -ча, м.
1) Кнутъ, плеть, нагайка. А козаченько оглядається, карбачем оббивається. Карбачем по спині затинає.
2) Жгутъ въ игрѣ.
Мацу́ меж. = мац! Мацу-мацу по лавицю, обмацаю мохнатицю.
Насмішко, -ка, м. = насмішок. Пуде з нас того, шо я та жінка моя чесні, — каже. А там та був Іван Насмішко. «Які, каже, ви чесні, шо я з твоєю жінкою ту ніч ночував».
Нежурбливий, -а, -е. = нежурливий. Веселий, нежурбливий, та й він заклопотався тією подією.
Підпеньок, -нька, м. = опеньок. Пішов дід по гриби, баба по підпеньки.
Полящати, -щу, -щи́ш, гл.
1) = поляскати.
2) О звукѣ: пронзительно, рѣзко раздаваться нѣкоторое время.
Синевод, -да, м. пт. Зимородокъ.
Увера, -ри, об. Упрямый человѣкъ.
Чукикати, -каю, -єш, гл. = чукати.
