Вівця, -ці, ж.
1) Овца. Хто стається вівцею, того вовк ззість. Вівцю стрижуть, а друга дивиться.
2) мн. Родъ дѣтской игры. Ум. овечка, овеченька, овечечка. Женуть вола із діброви, овеченьки з поля.
Закльо́вувати, -вую, -єш, сов. в. заклюва́ти, -клюю́, -є́ш, гл. Заклевывать, заклевать. Тепер її і кури заклюють.
Инкуди нар. Куда нибудь. Поїхали ми не инкуди, а у саму університетську церкву.
Ковизитися, -жуся, -зишся, гл. = комизитися.
Куделитися, -люся, -лишся, гл. Ерошиться. Так працює, аж голова йому куделиться.
Поміж I, -жі, ж. Проходъ. Пругом люде у два ряди постоли рясно, мов квіток хто рядочками насаджав, тільки поміж пропустили попові з причетом пройти.
Понаточувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и наточити, но во множествѣ.
Потахати, -ха́ю, -єш, сов. в. потахнути, -хну, -неш, гл.
1) Тонуть, потонуть, погрузиться. Потах в воду.
2) Убывать, убыть. В коновочці все мід потахає, вже дівчині розуму не стає.
Прямісінький, -а, -е. Совершенно прямой. Прямісінька та рівнісінька, як струнка.
Широкість, -кости, ж. Ширина. Сім миль широкости. Розступайся, синє море, в своїй широкости.
