Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

не-відь-що

Не-відь-що. Нелѣпость, Богъ знаетъ что.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 539.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕ-ВІДЬ-ЩО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕ-ВІДЬ-ЩО"
Дурни́на, -ни, ж. = дурниця 1 и 2. Хиба тільки горілкою вп'єшся? Дурнину можно зробити й з вина. Зміев. у. Лежить цюра в дубині, не кланяється дурнині. Грин. ІІІ. 608. дурни́ну стро́їти. Говорить или дѣлать чепуху. Зміев. у.
Загребу́щий, -а, -е. Жадный, старающійся все забрать. Очі завидющі, руки загребущі. Посл.
Мертв'я́чка, -ки, ж. Эпидемія, моръ. Тоді була мертв'ячка скрізь, люде здорово мерли. Залюбовск. Екатер. у.
Ми мѣст. Мы.
Нава́жувати, -жую, -єш, сов. в. нава́жити, -жу, -жиш, гл. 1) Взвѣшивать, взвѣсить. Наважили чумаченьки та три вози соли. Чуб. V. 1037. 2) Налегать, налечь. А як наважу, двері виважу. Гол. І. 147. Не наважуй дуже на цей бік, а то перекинеш. Кіев. г. 3) Рѣшать, рѣшить. Майорша здавна вже наважила такому не суперечити. Г. Барв. 335. Наважили злі вороги утопити мою душу. Н. п. Коли вже ти (вовк) наважив мене їсти, то починай мене з хвоста. Рудч. Ск. І. 1. 4) Научать, научить, наставлять, наставить. Другого дня пішли панам поклонитись... Пани такі якісь сердиті; а горді — аж надимаються. «Будь покірна» — наважують, — «та до роботи панської щира». МВ. І. 43. 5)руку. Набивать, набить руку, пріучаться пріучиться. Тільки наважиш руку до якої роботи (на заводі), а він тебе взяв та й на друге місце переставив, — от знов починай наважувати руку. Кіев. г.
Налу́патися, -паюся, -єшся, гл. (очима). Нахлопать (глазами).
Незначність, -ности, ж. Незначительность. Желех.
Скороліски, -ків, м. мн. Синіе подснѣжники. Н. Вол. у.
Стрільнути, -ну, -неш, гл. = стрельнути. У Глухові, у городі, стрільнули з гармати. Макс.
Чубайка, -ки, ж. 1) Хохолъ, хохолокъ (у птицъ). А кулик чайку взяв за чубайку. Н. п. 2) Эпитетъ пигалицы, кажется употребляется только уменьшительное: чубаєчка. Ой ти, чаєчко, ти, чубаєчко, позич мені чуба. Чуб. V. 763. Ум. чубаєчка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕ-ВІДЬ-ЩО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.