Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

невпокійний

Невпокійний, -а, -е. Безпокойный; тревожный. Батько й мати якіся невпокійні стали. Г. Барв. 238. Сни невпокійні сняться. МВ. ІІ. 9. В малому серці ворушилося щось недобре, невпокійне. Мир. ХРВ. 35.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 541.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВПОКІЙНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВПОКІЙНИЙ"
Доку́ди нар. = доки. Закр.
Забі́дкатися, -каюся, -єшся, гл. Начать жаловаться на свое положеніе.
Звандрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. = змандрувати. Звандрували одно поле. Чуб. V. 631.
Любува́тися, -буюся, -єшся, гл. Любоваться. О пуцьверинку Купидоне, любуйся, як Дідона стогне. Котл. Ен. І. 36.
Обтесати, -ся. Cм. обтісувати, -ся.
Пойда, -ди, ж. = побігайка. А, а, гойда! чужа мати пойда, а нашая пані, ходить у жупані. Макс. (1849). 105.
Пооблуплювати, -люю, -єш, гл. Облупить (во множествѣ).
Порозмочувати, -чую, -єш, гл. Размочить (во множествѣ). Сухарі було порозмочуємо та й їмо. Черниг. у.
Примусний, -а, -е. Изобрѣтательный, способный, находчивый. Мнж. 190.
Спаскудити, -джу, -диш, гл. Изгадить, испакостить. Старий стару хвале, що добрий борщ варе, а молодий свою гудить: що не зваре, то спаскудить. Чуб. V. 1128.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕВПОКІЙНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.