Тлумачення / значення слова "НЕВОЛЯ" | Словник української мови. Словник Грінченка

неволя

Неволя, -лі, ж. 1) Зависимое состояніе; невозможность поступать по своему усмотрѣнію. Ох і рада б я вийти, дак неволя моя: не пускає мати, що я молода. Мет. 54. з неволі робити. По неволѣ дѣлать. Конст. у. 2) Неволя, рабство. У святу неділю не сизі орли заклекотали, як то бідні невольники у тяжкій неволі заплакали, угору руки підіймали, кайданами забряжчали. АД. І. 88. 3) Плѣнъ. Татарва побрала в неволю. Стор. МПр. 162. 4) Падучая болѣзнь. Угор. 5) Чортъ, бѣсъ. Угор. Ум. неволенька, нево́лечка. Здорова була, моя донечко, що попалась у неволечку. Чуб. V. 699.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 541.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВОЛЯ"

Сховати оригінал сторінки

Бря́кнути, -ну, -неш, гл. Разбухать.

повністю...

Вирубувати, -бую, -єш, гл. = вирубати.

повністю...

Гнидявий, -а, -е. Вшивый. О. 1862. V. 41.

повністю...

Мара́нча, -чи, ж. Множество. Марата гусениц на капусті. Вх. Лем. 434.

повністю...

Назда́тний, -а, -е. 1) Неспособный. 2) Непригодный.

повністю...

Новісінький, -а, -е. Новехонькій.

повністю...

Обов'язувати, -зую, -єш, сов. в. обов'язати, -жу, -жеш, гл. Обязывать, обязать.

повністю...

Оскорбнота, -ти, ж. = оскорб. На нас оскорбнота — ми робили, а нам не заплачено. Н. Вол. у.

повністю...

Побридки, -док, ж. мн. Бродяжничество, броженіе. Оце немає сучки Оленки! пішла, мабуть, на побридки. ЗОЮР. II. 19.

повністю...

Шкереберть 2, -ти, ж. = шкареберть, -ти, ж. Мил. 56.

повністю...