Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

невіра

Невіра, -ри, об. 1) Недовѣрчивый. 2) Невѣрующій, атеистъ. 3) Невѣрный, не христіанинъ. Та добре було, та добре було та під Турчином жити, та як же нам, запорозцям за невіру служити? Н. п. Ця, бачте, невіра то й темниці доладу не вміє змурувати, — не то що ми, християне. МВ. ІІІ. 59. 4) Недовѣріе. До панів народ має давню историчну невіру. О. 1862. II. 52. Ум. невіронька. КС. 1882. V. 361.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 540.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВІРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВІРА"
Джгуто́к, -тка́, м. Ум. отъ джгут.
Дрібни́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Раздробляться, измельчаться. Сахаръ дрібниться на маленькі грудочки. Кролев. у.
Забанду́ритися, -рюся, -ришся, гл. = загутатися. Вх. Уг. 238.
Мелькну́ти Cм. мелькати.
Мо́рох, -ху, м. Плѣсень, мохъ. Мнж. 185. У москалів так кладуть стіжки, що як піде дощ, постоє стіжок, то так морохом і обросте. Волч. у.
Надве́зти́ Cм. надвозити.
Повідгоряти, -ря́ю, -єш, гл. Отгорѣть (во множествѣ).
Поклепати, -па́ю, -єш, гл. Отбить (косу). По обіді оддихали, потім коси поклепали. Мет. 314.
Синьоворонка, -ки, ж. = сивограк. Вх. Пч. II. 9.
Урешті нар. Наконецъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕВІРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.