Доби́чник, -ка, м. Разбойникъ. А з байраку сорок і чотирі добичників виїздило.
Дубча́к, -ка́, м. = дубець 1. Бив мене муж три рази юж з віника дубчаком.
Жаса́ти, -са́ю, -єш, гл. Пугать.
Їдиме, -мого, с. Съѣстное. Позоставалось і питиме й їдиме.
Набазі́кати, -ся. Cм. набазікувати, -ся.
Набу́хати, -хаю, -єш, гл. 1) Наколотить. Набухали кулаччям по спині. 2) Налить или наложить слишкомъ много.
Ненька, -ки, ж. Ум. отъ не́ня.
Підневіжувати, -жую, -єш, сов. в. підневі́дити, -джу, -диш, гл. Поддѣвать, поддѣть, подводить, подвесть. Таке мене підневідило, наче чорт шторхнув мене: піди та вкрадь. Хотіли стареньких підневідить.
Посвистач, -ча, м. Богъ вѣтровъ, погоды. Встрѣчено въ фальсифицированной думѣ и таковомъ же вступленіи къ ней, опубликованныхъ Шишацкимъ-Илличемъ (о походѣ князя-язычника въ христіанскую землю). Слово повидимому выдуманное составителемъ думы.
Сонях, -ха, м. = соняшник. соняхи. Сѣмячки подсолнечника.
