Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

невдячний

Невдячний, -а, -е. Неблагодарный. Ой невдячна ж, чи то ж мило, щоб ся серце так смутило. Чуб. V. 302.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 538.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВДЯЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВДЯЧНИЙ"
Ду́ма, -ми, ж. 1) Мысль, дума. За думою дума роєм вилітає, одна давить серце, друга роздирає, а третяя тихо, тихесенько плаче у самому серці — і ніхто не бачить. Шевч. 2) Эпическая пѣсня, исполняемая подъ звуки кобзы или бандуры; отъ прочихъ народныхъ украинскихъ пѣсенъ отличается неравномѣрнымъ стихомъ (отъ 4 до 40 слоговъ), преимущественно глагольной риѳмой и простымъ напѣвомъ — мелодическимъ речитативомъ.
Заблі́яти, -лі́ю, -єш, гл. Объ овцѣ: заблеять. Вівця забліє. Шух. І. 89.
Зачмели́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Оглушить, ошеломить. Угор.
Наба́вити, -ся. Cм. набавляти, -ся.
Напридба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Пріобрѣсть. Неправильная форма вмѣсто надбати. Встрѣчена только у Котляревскаго: Всяких всячин напридбала. Котл. Ен. IV. 17.
Папір, -перу, м. Бумага. Ой моє тіло, як папір біле, він нагайкою крає. Чуб. V. 575.
Покричати, -чу́, -чи́ш, гл. Покричать.
Синявча, -чати, с. = синяк 6. Вх. Зн. 30.
Тихісінько нар. Очень тихо.
Троскіт, -коту, м. 1) Хлестаніе бичомъ. Шейк. 2) Кудахтанье курицъ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕВДЯЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.