Дерка́чик, -ка, м. Ум. отъ деркач.
Жнія, жнії, ж. Жница. Крешуть, мов блискавиця, серпи у добрих жній. Приберися, наша господинько, перед нами жніями. Ум. жнійка. Вже сонечко зійшло, росиця опала, а моя жнійка не бувала.
Кілько Cм. кілька.
Леда́що, -ща, с. 1) Лѣнтяй. Ой роблю я, роблю, — робота ні за що: люде кажуть і говорять: сирота ледащо. Ледащо неробоче. 2) Негодникъ, негодница, безпутный, безпутная. Добрий доброго слова боїться, а ледащо й побою не бюїться. Люде серця не спитають, а скажуть: ледащо. Пуститися в ледащо. Сдѣлаться негодникомъ. Чи се і ти пустивсь в ледащо, що хочеш нас, звести ні на що? 3) О предметахъ: плохой, негодный, дрянной. Зіма! кожуха нема, чоботи ледащо і їсти нема що.
Носіння, -ня, с. Ношеніе, носка.
Перепечайка, -ки, ж. = перепічайка. Знайте мене, перепечайку, що на воротях тісто.
Полячок, -чка, м. Ум. отъ поляк.
Поціновка, -ки, ж. Оцѣнка имущества для продажи съ публичнаго торга.
Ступати, -па́ю, -єш, сов. в. ступи́ти, -плю́, -пиш, гл. Ступать, шагать, итти. Я ледве ступаю. Ступай сміло: куля не візьме. Широко ступав Марко. А чи позволить батенько гуляти, а чи додому ступати? Чоловік що ступить, то згрішить. не зна на яку ступити. Не знаетъ что ему дѣлать, попалъ въ неловкое положеніе. Стара зовсім скрутилась, не зна далі, на яку й ступити. ступити в божу путь. Умереть. Дай, Боже, щоб Василь удавсь у твого батька, то я б спокійно ступила в Божу путь.
Швигнути, -гну́, -не́ш, гл. Сдернуть. Вітер як швигне хустку з голови.
