Бздикнути, -ну́, -не́ш гл. одн. в. отъ бздикати.
Віл, вола, м. 1) Волъ. Ой воли ж мої та половії, чом ви та не орете? 2) Родъ дѣтской игры. Ум. волик, воличок, волонько. Ой везут козака, везут козаченька та сірими волошками.
Зги́нці нар. Согнувшись. Злодій згинці перебіг попід тином.
Колотушка, -ки, ж.
1) Ум. отъ колотуша.
2) = колотівка.
Курник, -ка́, м. Птичникъ, курятникъ. То зазирне в курник.
Неписьменність, -ности. неграмотность
Обстава, -ви, ж. = обстанова. Обстанови городського життя.
Посісти, -ся́ду, -деш, гл. 1) = і посідати. Уже ж наші вороженьки вечерять посіли. Посіли вони любенько, п'ють собі, гуляють. Кінь сказав, щоб ми сідали на його, ми й посіли обоє. 2) Осѣсть, покрыть что слоемъ. На губах посіла смага. Курява посіла на семинаристів. 3) Переносно: пропасть. Біда, пане-гетьмане! оттепер ми посіли. 4) Cм. ii посідати.
Тітка, -ки, ж.
1) Тетка. Дядько не батько, а тітка не мати. Ноя.
2) Всякая замужняя женщина. Тітко! а де тут Тарасова хата?
3) Лихорадка. Ум. тітонька, тіточка. Мандрівочка — рідна тіточка.
Штовб, -ба, м. Стволъ дерева.
