Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

невкміту

Невкміту нар. Не въ примѣту, не замѣтилъ. Невкміту мені — чи вони били його, чи ні: чув тілько, що кричало щось, а нічого не бачив. Новомоск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 540.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВКМІТУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВКМІТУ"
Вивільга, -ги, ж. Иволга. Кричить жовта вивільга. О. 1862. IV. 72.
Закрівави́тися, -влю́ся, -ви́шся, гл. Окровавиться. Конст. у.
Козача, -чати, с. Дитя казацкое. Желех.
Обтяж нар. Тяжеловато. Снопів наклав обтяж, насилу вивіз на гору.
Общипувати, -пую, -єш, сов. в. общипа́ти, -па́ю, -єш, гл. Общипывать, общипать. Я цю черешеньку й общипала. КС. 1883. II. 378.
Пакнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ пакати. Тільки раз собі пакнув (люльки). Рудан. І. 79.
Погребня, -ні́, ж. = погребник.
Пробрати, -ся. Cм. пробірати, -ся.
П'ядак, -ка, м. Насѣк. Гусеница геометра, Cheimatobia brumata. Вх. Лем. 459.
Струплястий, -а, -е. = струпкий. Струплястий шлях. Черн. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕВКМІТУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.