Бездухий, -а, -е. 1) Не имѣющій запаха.
2) Малодушный.
Верховіття, -тя, с. Верхнія вѣтви деревьевъ. Верховіття у тернів стинає, меншому брату примішу покидає.
Видроокий, -а, -е. О человѣкѣ: съ глазами, вѣки которыхъ вывернуты ими растянуты въ стороны.
Жґут, -та́, м. = джґут.
Заку́тати, -ся. Cм. закутувати, -ся.
Кишло, -ла, с. Жилище, гнѣздо.
Очкувати, -ку́ю, -єш, гл. Прививать щиткомъ, глазкомъ.
Поламати, -ма́ю, -єш, гл.
1) Поломать, изломать. Санки поламаєш. Взяли мене, поламали і в пучечки пов'язали.
2) Нарушить, уничтожить. Знайшлися такі метці, що й громадську волю поламали. Я стану або другою людиною, або поламаю віру.
3) Потревожить? Нащо ти мене із сна поламав? Не заснула, а тільки очі поламала.
Порозшматовувати, -вую, -єш, гл. Разорвать на куски (во множествѣ).
Придріпанець, -нця, м. Пришедшій во время слякоти.
