Ба́лухи, -хів, мн. 1) Выпученные глаза. 2) Заячьи глаза.
Вимучити Cм. вимучувати.
Голосити, -шу, -сиш, гл. 1) Голосить, рыдать, вопить. Голосить неначе по мертвому. Біга Катря боса лісом, біга та голосить. голосом голосити. Громко плакать. Ой там по над яром козак сіно косить, а дівчина у долині голосом голосить. 2) Издавать высокій или унылый звукъ, шумѣть, гудѣть. Стук, гармидер, — свистять, кричать, голосить сопілка. Сині хвилі голосили. Нехай хоч дзвін голоситиме про нас до Бога.
Двілі́ток, -тка, м. Двухлѣтній быкъ.
Дівува́ння, -ня, с. Дѣвичество, дѣвичья жизнь. А жаль мені дівування, дівоцького прибірання. Дівува́ння здава́ти. Покидать дѣвичество, выходить замужъ. Ой у садочку, у садочку там голубка гуде, ой там Маруся дівування здає: Нате ж вам, дівочки, дівування моє! А вже ж я піду в жіночу раду, жінкам на пораду. Ум. Дівува́ннячко.
Запа́ла, -ли, ж. Поношеніе, позоръ. Нігде о кобітах з позору не судіте, пам'ятайте, що ви їх діти. Бо очерниш маму, жінку і дитину і не здоймиш запали з них до згину.
Засипатися 2, -паюся, -єшся, сов. в. засипатися, -плюся, -лешся, гл. Засыпаться, засыпаться. Нехай мені гарячим піском очі засиплються. Засипалась криниченька золотим піском.
Падкати, -каю, -єш, гл. Хлопотать, ухаживать, заботиться, печься о комъ изъ любви къ нему. Мати падкає за дочкою. Падкається хазяїн коло коней, бо любе коні. Чого се ви, Катре, так падкаєтесь без спочинку?
Паніти, -ні́ю, -єш, гл. Дѣлаться бариномъ. Він не паніє. Станьмо ж, Ясю, попереду панами, а потім уже будемо паніти.
Хуткий, -а, -е. Скорый, быстрый. Хутка робота. Ум. хутенький.
