Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звоювати

Звоюва́ти, звою́ю, -єш, гл. Завоевать, одолѣть. Хтіли Почаєв звоювати. Мл. л. сб. 188. Да іще він думає, гадає, щоб козака Голоту звоювати. Мет. 446.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 136.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОЮВАТИ"
Горя́льня, -ні, ж. = Горільня. Колись іде Василь до горяльні. Рудч. Ск. І. 78.
Дичо́к, -чка, м. 1) = Дичка. 2) Залетѣвшій изъ чужого пчельника и собранный въ улей рой пчелъ. 3) Дикая лошадь. О. 1862. I. 17. 4) = Вівсюг. Вх. Лем. 410.
Духва́лий, -а, -е. Самонадѣянный, самоувѣренный. Який ти дуже духвалий. Кіев. г.
Качатник, -ка, м. Помѣщеніе для утокъ. Мнж. Ск. 181.
Комель, мля́, м. Толстый конецъ отрубленнаго древеснаго ствола. Як узяв колоду за комель, підвів проти себе, як свічку, та як ударе комлем у землю, — так вона на сажень у землю ввійшла. Мнж. 9.
Надгорта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. надгорнути, -рну, -неш, гл. Отгребать, отгресть часть. Надгорни трошки жару.
Покочувати, -чую, -єш, сов. в. покотити, -кочу, -тиш, гл. Обмыть доенку, изъ которой вылито молоко. У мене нема тії й моди, щоб дійницю покочувати та гладишки тим доливати. А багато так роблять, що як неповна гладишка, так дійницю покотить і дольлє. Черниг. у.
Похрумати, -маю, -єш, гл. Съѣсть что-либо хрустящее. Усі кісточки похрумав.
Прокваснітися, -віюся, -єшся, гл. = проквасніти. Вх. Уг. 263.
Скамна, -ни, ж. Скамья? Столъ? Говорила сестра із сестрою, сидячи за скамною. Мет. 221. Cм. скам'я.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВОЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.