Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звін

Зві́н, зво́ну, м. и пр. = дзвін и пр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІН"
Ґляґу́шки, -шок, ж. мн. см. Ґляґа.
Дле, пред. = Біля. Ой, чи можно, тестю, дле Марусі сісти? Лавр. 148.
Писачка, -ки, ж. 1) Ум. отъ писака. Писала писачка, читає собачка. Ном. № 6081. 2) Заостренная палочка для расписыванія подошвы узорами. Сумск. у.
Підкидання, -ня, с. Подбрасываніе, подкидываніе.
Послухняний, -а, -е. Послушный. Розумний та послухняний був. О. 1862. V. 106.
Притриматися Cм. притримуватися.
Прошелестіти, -щу, -стиш, гл. Прошелестѣть.
Разкувати, -ку́ю, -єш, гл. = разувати. Желех.
Чутка, -ки, ж. 1) Слухъ, вѣсть. Хороша чутка далеко чутна, а погана ще дальше. Ном. № 4452. Ані виду не видати, ані чутки не чувати. Ном. № 1940. 2) Шишка ели. Вх. Уг. 276. 3) = шулка. Вх. Уг. 216.
Шкульно нар. = шкулко. Шкульно на його буде, як прийдетьсся годувати й матір. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.