Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звіряти

Звіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. вві́рити, -рю, -риш, гл. 1) Провѣрять, провѣрить, вывѣрять, вывѣрить. Я його вже звірила за того карбованця. Н. Волын. у. Я звірив на собі, що нема й гірше, як води вип'єш з холоду. О. 1861. V. 70. 2) Довѣрять, довѣрить. Він на ню звіряв усе своє добро. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРЯТИ"
Вищезнути, -ну, -неш, гл. Исчезнуть, уничтожиться, истребиться. Вищезає жито. МУЕ. ІІІ. 43. Каченята вищезли: ворони вихапали. Рк. Левиц.
Відкочувати 1, -чую, -єш, сов. в. відкотити, -кочу, -тиш, гл. Откатывать, откатить. Він тоді його відкотив аж до лісу. О. 1862. І. 33.
Галушище, -щі, ж. Ув. отъ галушка.
Карита, -ти, ж. = карета. Вийшов він із карити. О. 1862. II. 59.
Мушта́й, -тая́, м. Мохнатая лошадь. Мнж. 185.
Нальнува́ти, -ную́, -є́ш, гл. Собрать льнува́вши. Cм. льнувати.
Рджок, -ка, м. зоол. Землеройка, Sorex. Вх. Лем. 460.  
Сцяти, сцю, сциш, гл. 1) Мочить, сцать. 2) = сцати.
Троян II, -на, м. = трійка. Вх. Зн. 71.
Чорнопірка, -ки, ж. Птица съ черными перьями. Ум. чорнопірочка. Чуб. V. 459. Ой галочки-чорнопірочки круту гору вкрили. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.