Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звіряти

Звіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. вві́рити, -рю, -риш, гл. 1) Провѣрять, провѣрить, вывѣрять, вывѣрить. Я його вже звірила за того карбованця. Н. Волын. у. Я звірив на собі, що нема й гірше, як води вип'єш з холоду. О. 1861. V. 70. 2) Довѣрять, довѣрить. Він на ню звіряв усе своє добро. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРЯТИ"
Вислухач, -ча, м. Слушатель. Будь добрим вислухачем, будеш добрим повідачем. Ном. № 12871.
Гет меж. и нар. = геть. Угор.
Перепал, -лу, м. 1) Пережженый кирпичъ. 2) ? Ізойди собі, (хворобо), од раба божого на чорнії луга, на перепали, де буйний вітер свистав. (Заклинаніе). КС. 1883. VII. 587.
Пищик, -ка, м. Музыкальный инструментъ, — родъ свирѣли изъ тонкаго камыша. Харьк. у. Ум. пи́щичок. Ти ж було селом ідеш, ти ж було в дуду граєш, тепер тебе немає, дуда твоя гуляє і пищички зосталися, чорт-зна кому досталися. Н. п.
Поетів, -това, -ве Принадлежащій поэту. Душа поетова святая. Шевч. 561.
Просторікати, -каю, -єш и просторікувати, -кую, -єш, гл. Разглагольствовать. Борз. у. Годі просторікувать. Ном. № 14188.
Такати, -каю, -єш, гл. Дакать, говорить та. Шейк.
Твердошкурий, -а, -е. Толстокожій. Шейк.
Утьоком нар. = навтек.
Шматати, -таю, -єш, гл. = шматувати. Зірве шкуру, почне її шматать, поки пошмата на кусочки. Драг. 289.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.