Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звіряти

Звіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. вві́рити, -рю, -риш, гл. 1) Провѣрять, провѣрить, вывѣрять, вывѣрить. Я його вже звірила за того карбованця. Н. Волын. у. Я звірив на собі, що нема й гірше, як води вип'єш з холоду. О. 1861. V. 70. 2) Довѣрять, довѣрить. Він на ню звіряв усе своє добро. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРЯТИ"
Алилу́я! с. Аллилуя. Кат лютує, а ксьондз скаженим язиком кричить: Те Deum! алилуя! Шевч. 367.
Борлак, -ка, м. Адамово яблоко, larynx. Вх. Зн. 4.
Відсоння, -ня, с. Солнечная сторона.
Карафковий, -а, -е. Графинный.
Леля́, -лі, ж. = лея. Як пішла леля, то всі городи піском позаносило. Черниг. у.
Передслово, -ва, с. = передмова. Шевч. (1883), 140.
Повилинати, -наємо, -єте, гл. Вылетѣть (о многихъ).
Прилеститися Cм. прилещатися.
Свекрухна, -ни, ж. = свекруха. Грин. III. 306.
Шурхати, -хаю, -єш, гл. Шмыгать. Ящірки шурхают. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.