Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звіряти

Звіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. вві́рити, -рю, -риш, гл. 1) Провѣрять, провѣрить, вывѣрять, вывѣрить. Я його вже звірила за того карбованця. Н. Волын. у. Я звірив на собі, що нема й гірше, як води вип'єш з холоду. О. 1861. V. 70. 2) Довѣрять, довѣрить. Він на ню звіряв усе своє добро. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРЯТИ"
Вибавлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. вибавитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Избавляться, избавиться, спасаться, спастись. 2) Выводиться, вывестись, уничтожаться, уничтожиться.
Виповідатися, -даюся, -єшся, сов. в. виповістися, -вімся, -вісися, гл. Отговариваться, отговориться.
Ду́мання, -ня, с. Мышленіе. К. Кр. 34.
Єпи́скоп, -па, м. Епископъ. Хто приїхав? — рознеслось по залі. — Ректор академії! єпископ! митрополіт. Левиц. Пов. 317.
Зба́братися, -раюся, -єшся, гл. Выпачкаться въ грязи. Збабрався в болоті. Вх. Лем. 417.
Ободувати, -ду́ю, -єш, гл. Выгинаться ободомъ. Мнж. 187.
Повертіти, -чу́, -ти́ш, гл. Повертѣть, покрутить.
Попащикувати, -ку́ю, -єш, гл. Поразглагольствовать, преимущ. дерзко. Такій чепурусі в жадобку попащикувати. МВ. (КС. 1902. X. 143).
Прикушувати, -шую, -єш, сов. в. прикуси́ти, -шу́, -сиш, гл. Прикусывать, прикусить. Прикуси язичок. Ном. № 1126. Не можна показувати пальцем на місяць, бо палець усхне, а коли вже покажеш, то прикуси палець. Грин. І. 13.
Стрійний, -а, -е. Хорошо одѣтый, нарядный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.