Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звірюка

Звірю́ка, -ки, ж. Большой звѣрь. Злодіїв обганяй та гавкай на звірюку. Г. Арт. (О. 1861. III. 84). Синє море, звірюкою то стогне, то виє. Шевч. 49. Ум. звірю́чка. Рудч. Ск. І. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРЮКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРЮКА"
Балаклій, -лія, м. Говорунъ, болтунъ. Черниг.
Вера нар. Навѣрное. Еще хоць бись пила фіялковий корень, вера уж не будеш нашим дівкам ровень. Гол. IV. 435. Хоць би ти обшила хижечку докола, вера ти не найдеш ньонечка сокола. Гол. IV. 424.
Гаптарка, -ки, ж. Золотошвея. Аф. 355.
Гри́вонька, -ки, ж. Ум. отъ Грива.
Гуркотне́ча, -чі, ж. Сильный стукъ, стукотня, грохоть. Там таку гуркотнечу підняли, що страх!
Нехар, -ра и нехара, -ри, м. 1) Пачкунъ. Желех. 2) Волкъ; крупный звѣрь. Желех. Вх. Зн. 41.
Розслухатися, -хаюся, -єшся, гл. Вслушаться, понять, выслушавъ. Перш було розсердився, а далі, як розслухавсь, що йому Настя, стогнучи, росказала, то й замовк. Кв. I. 90.
Сковизнути, -зну, -неш, гл. Околѣть. Бодай ти сковиз, як я маю отак побиватись та бідкатись! Харьк. г.
Сумирити, -ся. Cм. сумиряти, -ся.
Тмосивий, -а, -е. Темносѣрый. Вх. Лем. 474.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІРЮКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.