Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звонпити

Зво́нпити, -плю, -пиш, гл. Оробѣть, пасть духомъ, смутиться, потерять надежду. Пандар погибель бачив брата, злякався, звомпив, замішавсь. Котл. Ен. V. 73. Не звомпив же й січовик, на п'ядь не одступив і сміло дивиться чоловікові в вічі. Стор. МПр. 10. Всюди про козацьке щастє звонпили. К. ЦН. 277.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОНПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОНПИТИ"
Брехання, -ня, с. 1) Лганье. 2) = гавкання.
Велемудро нар. Весьма мудро.
Добро́та, -ти, ж. Все хорошее, хорошія свойства, доброкачественность. Доброта погибла, а чорзна що осталось. Мил. 13. Освіти мене, рабу Божу, перед усім миром добротою, красотою, любощами і милощами. Чуб. I. 93. Въ слѣд. свад. пѣснѣ доброта — добрая нравственность новобрачной, сохранившей до замужества дѣвство. Будем гулять і в середу, а за твою, Парасютко, доброту розійдемося в суботу. Мил. 164.
Кигитка, -ки, ж. Чайка. Желех.
Мухавка, -ки, ж. Насѣк. мокрица. Oniscus murarius. Вх. Уг. 253.  
Пшенишний, -а, -е. Пшеничный. Пшенишні зернятка. Стор. МПр. 66. Пшенишного борошна в нас обмаль, — треба змолоти. Харьк. г.
Рівновага, -ги, ж. Равновѣсіе. Стояла б шляхта з козаками на бойовому полі в рівновазі. К. ЦН. 287. Він держить вітри у рівновазі. К. Іов. 60.
Розвештатися, -таюся, -єшся, гл. Постоянно шляться, бродить.
Тискати, -каю, -єш, гл. Сдавливать, сжимать, стискивать.
Ціпкор, ціпкур, -ра, м. Землеройка, Sorex. Вх. Лем. 480.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВОНПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.