Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звіздовий

Звіздови́й, -а́, -е́ Звѣздный. Срібная грива груди покриває, звіздові очі далеко вадять. Чуб. III. 289.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІЗДОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІЗДОВИЙ"
Благочинний, -ного, м. Благочинный. Молітесь, братія, молітесь, — так благочинний начина. Шевч. Коли б нашій попаді та попова борода, — давно б благочинним була. Ком. Пр. № 899.
Войдування, -ня, с. Барахтанье, возня.
Дніпро́ви́й, дніпря́нський, -а, -е. Днѣпровскій. К. Досв. 179. Ой ріки ви, каже, ріки низовиї, помошниці Дніпровиї. Мет. 380. Дніпрянські пороги.
Дуде́лка, -ки, ж. Ум. отъ дудла.
Кланцати, -цаю, -єш, гл. = клацати. Желех.  
Купчиця, -ці, ж. = купчиха. Зміев. у.
Оселяти, -ля́ю, -єш, сов. в. оселити, -лю́, -лиш, гл. Поселять, поселить.
Погейкати Cм. погейкувати.
Скалник, -ка́, м. Полѣно, предназначенное для лучины, но еще не расколотое. Подол. г.
Уплав нар. = уплинь. Уплав за водою. Чуб. V. 569.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІЗДОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.