Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звомпити

Зво́мпити и зво́нпити, -плю, -пиш, гл. Оробѣть, пасть духомъ, смутиться, потерять надежду. Пандар погибель бачив брата, злякався, звомпив, замішавсь. Котл. Ен. V. 73. Не звомпив же й січовик, на п'ядь не одступив і сміло дивиться чоловікові в вічі. Стор. МПр. 10. Всюди про козацьке щастє звонпили. К. ЦН. 277.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОМПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОМПИТИ"
Гре́бання, -ня, с. Брезганіе, пренебрежете.
Дни́на, -ни, ж. День. Г. Барв. 246. Грин. ІІІ. 302. Яка весняна днина, а він цілий день не їв. Камен. у. Ой не хвалися, не ти ж їх кохала: кохала ненька старенька ясного сонця прошив віконця, ясної днини против кватири. Чуб. ІІІ. 299. Ум. Дни́нка. В суботу на годинку, в неділю на всю днинку. Гол. II. 99.
Дякі́вна, -ни, ж. Дочь дьячка. Ном. № 7079.
Зрясити, -шу, -сиш, гл. Усѣять. Зрясять на віці коровай, у піч посадять із віка. Мет. 164.
Красюк, -ка, м. Красавецъ. Желех.
Ле́глий, -а, -е. Залежалый, затхлый, прѣлый (о мукѣ).
Позапродувати, -дую, -єш, гл. Запродать, продать (во множествѣ).
Промуштрувати, -ру́ю, -єш, гл. Проучить извѣстное время военнымъ пріемамъ.
Теґанька, -ки, ж. Горошокъ, расширяющійся кверху. Шух. I. 144.
Шкарпетки, -ток, ж. Носки. Молодий Радюк мусів скинути чоботи і пішов на баштан в самих шкарпетках. Левиц. І. Бов. 230.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВОМПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.