Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звіститися

Звістити́ся, -щу́ся, -сти́шся, гл. Узнать. Що нас Бог у купу зводить, вчора я звістився. Мкр. Н. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІСТИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІСТИТИСЯ"
Безп'Ятко, -ка, м. Чортъ.
Бліхування, -ня, с. Бѣленіе (полотна и пр.). Желех.
Завища́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Завизжать. Як запищить, як завищить! та й побігла в ліс. Рудч. Ск. II. 20.
Келіх, -ха, м. 1) Чаша церковная. 2) Кубокъ, чара, бокалъ.
Колихання, -ня, с. Колебаніе, качаніе.
Підпалити, -ся. Cм. підпалювати, -ся.
Повикнути, -ну, -неш, гл. Привыкнуть. Повикли ляхи нас дурити. КС. 1882. X. 26. Повикли вони вже так робити. Конст. у.
Поетів, -това, -ве Принадлежащій поэту. Душа поетова святая. Шевч. 561.
Служниця, -ці, ж. = служебка. Ум. служни́ченька. Виводить він служниченьку, найвірнішу ключниченьку. Н. п. Сварилися дві дівки, служниці на попівстві. МУЕ. III. 50.
Товаришів, -шова, -ве Принадлежащій товарищу.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІСТИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.