Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звірятися

Звіря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. вві́ритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Удостовѣряться, удостовѣриться. Як побачив, тоді тілько звірився, що то брехня. Брацл. у. 2) Довѣряться, довѣриться, положиться. Мали пани на Вкраїні добрі оборонці, звірилися сотникові уманському Гонті. Макс. 126. 3) Терять, потерять довѣріе. Сим. IV.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРЯТИСЯ"
Дотараба́нитися, -нюся, -нишся, гл. Дотащиться. Очі завидющі: назбірала кислиць стільки, що всилу дотарабанилася з їми додому. Богодух. у.
Журнали́ст, -та, м. Журналистъ, литераторъ, пишущій въ журналахъ. Глузували журналисти незгірше й над Шевченком. К. Гр. К. XXI.
Костомаха, -хи, ж. = костомара. Желех.
Нічний, -а́, -е́ Ночной.
Повиманювати, -нюю, -єш, гл. Выманить (во множ.). Хоч не давай дітям нічого, бо сусідські все повиманюють та повидурюють. Богодух. у.
Порадний, -а, -е. Имѣющій совѣтъ, помощь. Старими людьми село порадне. АД. І. 49.
Припасувати, -су́ю, -єш, гл. У столяровъ: пригнать. Припасував лутку. Ком. Пр. № 749.
Сівкий, -а́, -е́ 1) Сыпучій. 2) Много пространства засѣвающій (о зернѣ). Оце зерно — як мак, сівкіше, ніж пирій. Волч. у.
Умішати Cм. умішувати 2.
Чубитися, -блюся, -бишся, гл. Драть другъ друга за волосы, переносно: драться, не мирно жить. Пани чубляться, а в мужиків чуби тріщать. Ном. № 1304. Доки не поберуться, то й любляться, а як поберуться, то й чубляться. Ком. Пр. № 592.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІРЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.