Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звозити

Зво́зити, -жу, -виш, сов. в. звезти́, -зу́, -зе́ш и звози́ти, -жу́, -виш, гл. Сваживать, свезти въ одно мѣсто. Кілько в небі зірочок, тілько на полі кіпочок. Суди, Боже, звозити, в велику скирту зложити. Чуб. III. 246. Волів обробила, пшеницю звозила. Чуб. V. 824.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОЗИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОЗИТИ"
Кропля, -лі, ж. = крапля. Буду пити, буду пити й кропли не пущу. Чуб. V. 252.
Мари́на, -ни, ж. 1) Раст.: a) Pyrethrum corymbosum. ЗЮЗО. І. 133. б) Anthiems nobilis. ЗЮЗО. І. 111. 2) Рыба Barbus fluviatilis. Браун. 25. Шух. І. 24.
Обочини, -чин, ж. мн. Боковая часть дороги.
Перелупий, -а, -е. 1) Раздѣленный на двое. Угор. 2) Двуцвѣтный. Угор.
Підголити, -ся. Cм. підголювати, -ся.
Позамулюватися, -люємося, -єтеся, гл. 1) Быть занесеннымъ иломъ (во множествѣ). Над річкою городи позамулювались. 2) Натереть себѣ шею ярмомъ (о волахъ). Воли позамулювались, до треба... волам шиї парить, щоб погоїлись. Рудч. Ск. І. 171.  
Примести Cм. примітати.
Притаїтися, -таю́ся, -їшся, гл. Притаиться. Грин. II. 117. Притаилась, ніби б то нежива. Рудч. Ск. І. 173. Притаїлись біля ганку. Стор. МПр. 80.
Удонька, удочка, -ки, ж. Ум. отъ удка.
Чмурь, -ря, м. Сморчокъ (грибъ). Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВОЗИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.