Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звісно

Зві́сно нар. 1) Извѣстно. Здавна звісно, що він добрий чоловік. 2) Извѣстное дѣло, конечно. Звісно, чужі люде: хоть і добрі, та не знатимуть. МВ. І. 13. На бе́седі, вже звісно, попились. Гліб. 43.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІСНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІСНО"
Богомілка, -ки, ж. Богомолка.
Відкасник, -ка, м. Раст.: a) Asperugo gallioides. ЗЮЗО. І. 113; б) Carlina vulgaris L. ЗЮЗО. І. 116; в) Thalictrum flavum L.
Відколупати Cм. відколуплювати.
Глинути, -ну, -неш, гл. Глотнуть, проглотить. (Змій) прилетить, тебе глине. Чуб. II. 173.
Злобний, -а, -е. = злобливий. Помилуй, пані благородна! не дай загинуть головам, будь милостива, будь не злобна. Котл. Ен. І. 17.
Корж, -жа, м. Родъ лепешки. Чуб. VII. 445. Я б спекла собі коржа. Рудч. Ск. І. 123. Ум. коржик. Коржик мені спечи. Рудч. Ск. І. 168.
Позакрадатися, -даємося, -єтеся, гл. Закрасться, прокрасться (о многихъ). Ніхто й не вгледів, як вони позакрадалися в садок.
Пострах, -ху, м. Страхъ, ужасъ; устрашеніе. Сотворив потужну силу ворогам твоїм на пострах. К. Псал. 14. І тичка в мене в руках, щоб ніхто не підійшов. Не ходи! держу на пострасі. Г. Барв. 314.
Предківщина, -ни, ж. Старина; унаслѣдованное отъ предковъ. Моя се предківщина по варягах. К. ПС. 134.
Скором, -му, м. Скоромное. Скільки скорому, стільки й гріха. Левиц. І. У середу нічого скоромом запихатися. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІСНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.