Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звірик

Зві́рик, -ка, м. Ум. отъ ii звір.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРИК"
Бождеревок, -вка, м. Раст. Hypericum perforatum. Лв. 99.
Загля́нути Cм. заглядати.
Поденно нар. Поденно. Піду я поденно робити. МВ. (О. 1862. III. 72). Поденно до людей хожу. Г. Барв. 270.
Позастругувати, -гую, -єш, гл. Застрогать (во множествѣ).
Поковзом нар. Скользя. Бим мужики бабу, та потім поковзом тягли. Прил. у.
Ромпас, -са, м. Двойная подошва. Гол. Од. 29.
Роскріслити, -лю, -лиш, гл. Разставить, растопырить (руки). Той бється, той ховається, той роскріслить руки і крутиться. Св. Л. 291.
Тогоди нар. = тогді = тоді. Брат тогоди клав хату. Гн. І. 81.
Хижо нар. Хищно. Поглядали на Лесю так хижо, як вовки на ягницю. К. ЧР. 90.
Шапчерина, шапчурина, -ни, ж. = шапурина. Я насунув шапчерину, пійшов по за хату. Гол. II. 201.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІРИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.