Вак, -ку, м. Въ игрѣ въ вак і копець — цѣль, въ которую попадаютъ палками играющіе.
Воловина, -ни, ж. Воловье мясо. Не буде вже, каже пан, — ні різать, ні їсти тієї воловини.
Ет меж.
1) = ат! Посидьте, каже чоловік, у мене на лаві, поки я хоч з жінкою та з дітьми попрощаюсь. — Ет, ще вигадав прощаться! Ходім!
2) Вѣдь, вотъ. Ет вісім докапав літ, як часто, часто цілі ночі без сну мої морились очі. Ет тямиш же, як я і ти, що тут стежки і всі дороги черкеські обняли залоги.
Каламайка, -ки, ж. Ткань: коломенка. Юпка в її була з байки, а спідниця з каламайки. Шунті на ньому синій і китаєва юпка, поясом і аглицкої каламайки підперезаний.
Повходити, -димо, -дите, гл. Войти (о многихъ). От вони повходили в хату.
Поплинути, -ну, -неш, гл. = попливти. Бистренькою річенькою на Дунай поплинеш.
Поростикати, -ка́ю, -єш, гл. Растыкать (во множествѣ).
Припасати, -са́ю, -єш, сов. в. припасти, -су, -се́ш, гл.
1) Припасать, припасти, запасать, запасти. Для щитів ночви припасали, і дна із діжок вибивали.
2) Подкармливать, подкормить. Стали чумаки воли припасати. Я припас вівці та й іду.
Самосійка, -ки, ж. Сѣялка.
Цегловий, -а, -е. Кирпичный. Цеглова хата.
