Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виноватець

Виноватець, -тця, м. 1) Виновникъ. Мнж. 74. Я не крав деревні, а ось я швидко виноватця знайду. Канев. у. Уміє він пізнати виноватця. К. Іов. 24. 2) Должникъ. Оце по виноватцях ходив, щоб повіддавали, хто скільки позичав, так нема — не молотили. Черниг. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 173.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИНОВАТЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИНОВАТЕЦЬ"
Болючий, -а, -е. Болящій. Яку велику і болючу ношу у серці рану. К. Псал. 210.
Бразолія, -лії, ж. Темносиній сандалъ, древесина дерева Caesalpinia brasiliensis. МУЕ. І. 175.
Де́нний, -а, -е. Дневной. Нічна зозуля денну перекує. Ном. № 9088. Як освітить денним світом тії темпі ходи, тоді тілько буде користь із Жовтої води. К. Досв. 202. І зачули вони (Адам та Ева) голос Господа Бога, що ходив по саду денною прохолодою. Св. П. І. кн. Мус. ІІІ. 8.
Завча́сний, -а, -е. Заблаговременный. Желех.
Закриви́ти, -влю́, -виш, гл. Закривить, загнуть, искривить.
Закру́чування, -ня, с. Закручиваніе.
Олійниченко, -ка, м. Сынъ олійника.
Посвячене, -ного, с. Пасхальный хлѣбъ и прочія снѣди, освящаемыя на праздникъ пасхи. Один чоловік заколов порося к посвяченому. Грин. ІІ. 334.
Трояндочка, -ки, ж. Ум. отъ троянда.
Фаґівник, -ка, м. Сапожничій инструментъ для скобленія кожи. Вх. Зн. 74.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИНОВАТЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.