Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звисока

Зви́сока нар. 1) Высоко, на возвышенномъ мѣстѣ. Ой як мені тих дружечок позбірати, ой де мені їх звисока посажати. Мет. 158. 2) Съ вышины. Твій престол во віки вічні звисока сіяє. К. Псал. 108.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИСОКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИСОКА"
Бескид, -ду, м. 1) Гора. Желех. 2) Также во мн. бескиди. Часть Карпатъ отъ Яблонки до источниковъ р. Стрыя на сѣверномъ и р. Латорицы на южномъ склонѣ. Гол. I. Геогр. оч. 558.
Гаталай меж., выражающее галопированіе лошади. Желех.
Глод, -ду, м. = глід.
Ґо́дло, -ла, с. = Кодло.
Затісни́ти Cм. затісняти.
Захрясыты, -хряшу, -сыш, гл. Загромоздить, запрудить, покрыть. Так і захрясять воду гуси, — таких їх тут! Н. Вол. у.
Кедруша, -ші, ж. зоол.: кедровка пестрая, Corvus caryocatactes. Желех. Вх. Зн. 24.
Навоскува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Навощить. Желех.
Прослизувати, -зую, -єш, гл. Протекать, слезиться. Прослизує вода крізь вікно. Конст. у.
Тринчик, -ка, м. Названіе трехъ взятокъ при игрѣ въ хва́льку. КС. 1887. VІ. 466.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИСОКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.