Віянка, -ки, ж. = віяння 2.
Дзвонарі́вна, -ни, ж. Дочь звонаря.
Дука́ч, -ча́, м. 1) = дукарь. Іде багач, та йде дукач, п'ян валяється, з козацького отамана насміхається: за що тая голотонька напивається? Чужі пани дукачі держать людей до ночі. 2) = дукат 2. Ум. дука́чик. І внучатам із клуночка гостинці виймала: і хрестики, й дукачики, й намиста разочок Ориночці.
Кадриль, -лі, ж. Кадриль. Боярин насилу розігнав гурт, щоб поставити молодих до першої кадрилі.
Лі́карів, -рева, -ве Принадлежащій лѣкарю.
Недбайливість, -вости, ж. = недбалість.
Опентати, -таю, -єш, гл. Опутать, отуманить голову. Куди ідеш опентаний?
Позакруглювати, -люю, -єш Округлить (во множествѣ).
Почестка, -ки, ж.
1) Приношеніе, даръ (начальству, уважаемымъ лицамъ, сватамъ). Почестку приніс. Випросила у мене півня й пшона, в-останнє почестку дати своїм товаришкам і досвітчаній матері. Почестку їм (старостам) дала, і запили заручини.
2) Честь, слава. Дивись, як Семен пішов у почестку.
Пряшечка, -ки, ж. Ум. отъ пряха.
