Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звисока

Зви́сока нар. 1) Высоко, на возвышенномъ мѣстѣ. Ой як мені тих дружечок позбірати, ой де мені їх звисока посажати. Мет. 158. 2) Съ вышины. Твій престол во віки вічні звисока сіяє. К. Псал. 108.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИСОКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИСОКА"
Бойня, -ні, ж. Драка. Дивись, яка онде бойня. Кіев. г.
Бурчати, -чу, -чиш, гл. 1) Ворчать, брюзжать. Хто має багацько, той бурчить; а хто не мас, той мовчить. Ном. № 1593. Утихомирься, не бурчи. Котл. Ен. ІІІ. 37. 2) Журчать (о ручьѣ, потокѣ). 3) Урчать. Бурчить у животі.
Вигаснути, -ну, -неш, гл. Угаснуть, потухнуть. Да вигаснуть зарані її зорі. К. Іов. 8.
Обгрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. обгребти, -бу, -бе́ш, гл. Огребать, огресть.
Перелинути, -ну, -неш, гл. Перелетѣть. Через темний ліс ясним соколом перелини. Чуб. V. 469.
Полуднець, -денця, м. Ум. отъ полудень. Обідець під полуднець, вечера по півночі. Гол. IV. 240.
Римарювати, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься шорничествомъ. Cм. лимарювати.
Розмірач, -ча, м. Циркуль деревянный у бочаровъ. Черк. у.  
Ушкал, -ла, м. Рѣчной разбойникъ. АД. І. 94. То не верби луговії зашуміли, як безбожнії ушкали налетіли, Хведора Безрідного, отамана курінного, постріляли, порубали. АД. І. 248.  
Хавчура, -ри, ж. = хавка 1. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИСОКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.