Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звитяжити

Звитя́жити, -жу, -жиш, гл. Побѣдить. Великий князь Роман Ростиславович, звитяживши литвинів 1173 року, впрягав бранців до плуга. Ном. № 663.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИТЯЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИТЯЖИТИ"
Дар, -ру, м. 1) Даръ, даяніе. Ні дар, ні купля. Ном. № 7619. Що ж нам за дар везуть? Срібло та золото. Чуб. ІІІ. 39. Виймив дари та й роздав. Федьк. Пов. Ви знаєте добрі дари давати дітям вашим. Єв. Л. XI. 13. Бо́жий дар. Св. Причастіе. До Божого дару з чортовими ногами. Ном. № 136. 2) Дарованіе, таланта, даръ. Незвичайний дар розмови і оповідання. Левиц. Пов. 146. Квітка.... дав добру ознаку свого великого дару. К. Г. Кв. 18. Ум. Да́ронько. Мл. л. сб. 218.
Двана́дцятка, -ки, ж. 1) Полотно въ 12 пасмъ. 2) Рыболовная сѣть, въ которой на площади въ 1/4 арш., помѣщается во всѣ стороны 12 ячей.
Зжува́ти, зжую́, -єш, гл. Сжевать. Сим. 99.
Зніжити Cм. зніжувати.
Нищунство, -ва, с. Нищенство; попрошайничество. Я нищуном при церкві був. Покинув і я своє нищунство та на Січ! К. ПС. 94.
Панонько, -ка, м. Ум. отъ пан.
Поезійка, -ки, ж. Ум. отъ поезія 2.
Стемнілий, -а, -е. Стемнѣвшій.
Чепіль, -ля, м. Обыкновенный ножъ съ деревяннымъ черенкомъ. Вх. Зн. 27. Такой-же ножъ, преимущественно старый съ отломаннымъ концемъ. Харьк. Cм. чепель.
Шмалко, -ка, м. Названіе быстро ходящаго вола. КС. 1898. VII. 47.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИТЯЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.