Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звитяжити

Звитя́жити, -жу, -жиш, гл. Побѣдить. Великий князь Роман Ростиславович, звитяживши литвинів 1173 року, впрягав бранців до плуга. Ном. № 663.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИТЯЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИТЯЖИТИ"
Витикатися, -каюся, -єшся, сов. в. виткнутися, -нуся, -нешся, гл. Вытыкаться, виткнуться, высовываться, высунуться. Виткнулась головка, співаючи «кукуріку». Рудч. Ск. І. 36. Зачувши у дворі гомін, виткнулась з хати. Мир. Пов. II. 80.
Відцвітати, -таю, -єш, сов. в. відцвісти, -цвіту, -теш, гл. Отцвѣтать, отцвѣсти. Маки одцвітають, а роду немає, либонь уже їм не жаль мене, що не одвідають. Чуб. V. 471.
Гарячосердий, -а, -е. Вспыльчивый, жестокосердный. К. Кр. 30.
Жура́вочка, -ки, ж. Ум. отъ журавка.
Змрік, -ро́ку, м. Сумракъ. Желех.
Орапеня, -ня́ти, м. Арапченокъ, негритенокъ. К. Дз. 170.
Поскубтися, -бемо́ся, -бете́ся, гл. Потаскать другъ друга за волосы (о многихъ). Нема його й на світі, як із своєю ріднею, з мужиком: чи поскубтись, чи побиться, чи й помириться, то все воно, таки сказано, свій брат. Г.-Арт. (О. 1861. III. 100).
Поспілий, -а, -е. Зрѣлый. Не старе мре, а поспіле. Ном. № 7262.
Ромпасовий, -а, -е. О сапогѣ: съ двойной подошвой. Гол. Од. 14.
Чималий, -а, -е. Порядочный, довольно большой, значительный. Городець чималий. Рудч. Ск. І. 25. Розвела пожар чимал. Котл. Ен. І. 37., Ум. чималенький.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИТЯЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.