Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звеліти

Звелі́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Велѣть, приказать. Звеліла мені мати ячменю жати. Чуб. III. 249.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 128.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВЕЛІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВЕЛІТИ"
Зостарити, -рю, -риш, гл. = зістарити. Синів не женила, дочок не 'ддавала: зостарило мене, що я заробляла. Чуб. V. 927.
Містю́к, -ка, м. = містець. Мкр. Г. 16.
Морг II, -га, м. Миганіе, морганіе. на кивах та на мо́ргах розмовляти. Разговаривать мимикой.
Повідкладати, -да́ю, -єш, гл. Отложить (во множествѣ).
Поглянути, -ну, -неш, гл. Взглянуть. І багата, і хороша, хто погляне — ахне. Чуб. V. 37. Погляну я у віконце. Чуб. V. 649.
Прятаня, -ня, с. Приборка, уборка. Шух. І. 215.
Сверб, -бу, м. Зудъ.
Сирник, -ка, м. Сырникъ, творожникъ.
Собакарь, -ря, м. Псарь. Що тих собакарів, хто його зна, скільки було. Полт. г.
Ущемитися, -млюся, -мишся, гл. Вцѣпиться, впиться. Він кішку одірве та кине, а вона знов до його, та так і вщемиться. Пирят. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВЕЛІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.