Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звичений

Зви́чений, -а, -е. Пріученный. У неї потно діти звичені. Черниг. у. Вони до сього звичені. МВ. (О. 1862. III. 52).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 131.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИЧЕНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИЧЕНИЙ"
Братунок, -нка, м. = братанич. Вх. Лем. 394.
Дохо́жий, -а, -е. = дохожалий. Дівка вже дохожа, пора сватати. Борз. у.
Забазі́катися Cм. забазікуватися.
Задими́ти Cм. задимлювати.
Зарештува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Арестовать.
Каламайчатий, -а, -е. Изъ каламайкиКаламайковий пояс. Кв. П. I. 33Червоні або зелені каламайкові пояси. О. 1862. IX. 68.
Підслухувати, -хую, -єш, сов. в. підслухати, -хаю, -єш, гл. Подслушивать, подслушать. Підслухав, що змій каже його вбить. Рудч. Ск. II. 187.
Повузький, -а, -е. Узковатый. Повузька свита. Н. Вол. у.
Скіраний, -а, -е. Кожаный. Уберайтеся борзенько у постоли скіранії. Гол. І. 152.
Скорість, -рости Скорость. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИЧЕНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.