Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зверхність

Зве́рхність, -ности, ж. 1) Верховность. Гаряча моя прихильність до них давала мені право їм дорекати і присвоювати собі ніби якусь над ними зверхність. К. ХП. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 129.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВЕРХНІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВЕРХНІСТЬ"
Головоїд, -да, м. = людоїд? Гол. ІІІ. 40.
Жа́йвор́онок, -нка, м. 1) = жайворінок. Поле зеленіло, як оксамит зелений, сонечко зіходило, жайворонки співали. МВ. ІІІ. 9. 2) Испеченная изъ тѣста булочка въ видѣ птички, — такія булочки пекутъ въ день сорока мучениковь (9 марта), когда, по народному повѣрью, прилетаютъ жаворонки, предвѣстники весны. Маркев. 2.
Зато́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. заточи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Пошатываться, пошатнуться. Ой оре міщанин та й заточується. Чуб. V. 1075. Одного ранку Трохим устав з ліжка і ноги його заточилися. Левиц. І. 370. 2) О саняхъ: забѣгать въ сторону. Заточуються сани. Н. Вол. у.
Йолоповатий, -а, -е. Глупый. Йолоповатому хліб попадається, та не вміє їсти. Лебед. у.
Натура, -ри, ж. 1) Природа. Вовча натура тягне до лісу. Чуб. І. 239. 2) Натура, характеръ. Гарний хлопець на натуру, гарно грав на бандуру. Н. п. Нехай сердиться, коли в його така сердита натура. Шевч. (О. 1862. VI. 17). Перестану вже жінки слухать, покажу натуру. ЗОЮР. II. 95. Не змагаюсь із матіррю, хоч що мені каже, а все знаю і роблю собі мовчки. Не показую натури, а її в мене стільки, як у них обох. Г. Барв. 283. 3) у натурі. Наяву. — Чи це вам так снилось? — Еге, снилось! — у натурі! Любеч. Ум. натуронька. Таку собі, моя мила, натуроньку маю, що як сяду близько тебе, то все забуваю. Мет. 64.
Перезімувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Перезимовать, провести зиму. 2) Продержать, прокормить зиму. Навчи ж мене літати за те, що я тебе перезімувала. Рудч. Ск. І. 31.
Роздумуватися, -муюся, -єшся, сов. в. роздуматися, -маюся, -єшся, гл. Одумываться, одуматься, размыслить. А навпослі матусенька роздумалася: вернись, вернись, мій синочку! Чуб. V. 878. Катренько, роздумайся добре! МВ. ІІ. 125.
Строчити, -чу́, -чиш, гл. Строчить (въ шитьѣ).
Уроджай, -джаю, м. = урожай. Грин. І. 284.
Цензор, -ра, м. Цензоръ. У другій же половині того ж самого оповідання цензор звелів редакторові печатати вже баринь, изба і т. д. і не дозволив чумакам співати про волю, вози, про ярма і занози. К. XII. 126.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВЕРХНІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.