Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звідниця

Зві́дниця, -ці, ж. Обманщица.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 131.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІДНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІДНИЦЯ"
Безживність, -ности, ж. Безжизненность. Желех.
Долуба́й, -ба́ю, м. и долуба́йка, -ки, ж. Огурецъ, выѣденный курами. Н. Вол. у.
Зда́ний, -а, -е. = здатний. Желех.
Кивнути Cм. кивати.
Кочерга, -ги, ж. 1) Кочерга. Підняв морду так, що й кочергою носу не достанеш. Ном. № 2462. 2) Въ курит, трубкѣ: треугольная металлическая пластинка, посредствомъ которой крышка прикрѣплена къ самой трубкѣ. Шух. І. 276. 3) Кочерга. Въ штанахъ: разрѣзъ спереди. Шух. І. 153. Ум. кочере́жка.
Лля́тися, ллюся, ллє́шся, гл. Литься. По личеньку сльози ллються. Чуб. V. 526.
Ло́зя, -зі, ж. дѣтск. Ложка. О. 1861. IX. 119.
Навси́дячки нар. Сидя. Виріс, як кіт навсидячки. Ном. № 8600.
Столець, -льця, м. = стілець.
Шебер, -ру, м. Раст. Satureja hortensis L. ЗЮЗО. І. 135.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІДНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.