Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звивати

Звива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зви́ти, зів'ю́, -єш, гл. 1) Свивать, свить. Чи ти звелів орлові підійматись на висотах гніздо собі звивати. К. Іов. 90. 2) Сматывать, смотать. Основу зачинає... звивати на клубки. МУЕ. III. 13. 3) Сплетать, сплести. На свою головоньку вінка не звила. Грин. III. 273. 4) Завивать, завить. А вмієш ти волосся звивати? МВ. (О. 1862. III. 38).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 129.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИВАТИ"
Вижати I Cм. вижимати.
Виконати IICм. виконувати.
Ворожиль, -ля, м. = ворожбит. Вх. Лем. 400.
Їден, їдна, -не́ Одинъ. Чи раз, чи два — їдна біда. Ном. № 4290., Ум. їдне́нький. Їдненьке дитятко маю. Н. Вол. у.
Переволочити IICм. переволочувати.
Підкова, -ви, ж. 1) Подкова. Пакінь підкований: хазяїн на зіму підкував та й забув вирвати підкови. Рудч. Ск. II. 17. Туди тебе зашлють, де волам роги правлять, а кіз кують підковами. Ном. 2) Желѣзная подбивка на верхней части ярма (чашовині). Рудч. Чп. 250. Ум. підківка, підківонька, підківочка.
Пожити Cм. поживати.
Чепурість, -рости, ж. Аккуратность, опрятность, красота. Гарно вас, паничу, хтось підстриг; ззаду така чепурість, аж любо дивитися. Харьк. у.
Чумів, -мова, м. Пачка табаку (въ листахъ). Вх. Зн. 81.
Шелевило, -ла, с. Непосѣда? Ти то шелевило. Ном. № 5743.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.