Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звеличити 2

Звели́чити 2 Cм. звеличувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 128.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВЕЛИЧИТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВЕЛИЧИТИ 2"
Бабчин, -на, -не. Принадлежащій бабці, относящійся къ ней. Желех.
Бівпушок, -шка, м. Раст. Tussilago farfara. Вх. Лем. 392.
Галузонька, -ки, ж. Ум. отъ галуза.
Ізр.. Cм. зр.
Напросте́ць нар. = навпростець. Ворона напростець літає. Ном. № 11405.
Пороспорюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Распороться (во множествѣ).
Протаскати, -ка́ю, -єш, гл. Протащить.
Розбити, -ся. Cм. розбивати, -ся.
Трудність, -ности, ж. Трудность. Шейк.
Уперіщити, -щу, -щиш, гл. Сильно стегнуть, ударить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВЕЛИЧИТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.