Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звихатися

Звиха́тися, -хаюся, -єшся, гл. = звиватися 2. Ой матінко-вутко, звихай же ся хутко, бо ми ся звихали, все село звоювали, чикмани поросили, на весілля спросили. Грин. III. 511.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИХАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИХАТИСЯ"
Березень, -зня, м. = березіль. 22 березня 1838 року я глянув із неволі на світ божий. Шевч. (О. 1862. VI. 15).
Діди́ще, -ща, м. Ув. отъ дід.
Дошма́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. дошмали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Обгорать, обгорѣть до конца.
Качулея, -ле́ї, ж. Головка маку. Качулея маку. Вх. Зн. 24.
Копаний, -а, -е. Выкопанный. Ой у полі край дороги копана кирниця. Н. п.
Озде нар. = ось-де. Камен. у. Ум. озденька.
Розмінятися, -ня́юся, -єшся, гл. Возвратить другъ другу обратно вещи, которыми раньше помѣнялись. Поміняймось!... Я візьму твоє, а ти моє; а у год і розміняємось на сім самім місті. О. 1862. V.
Спокійний, -а, -е. Спокойный. Стояв він гарний та спокійний. МВ. ІІ. 27., Ум. спокійненький, спокійнесенький.
Усміхливий, -а, -е. Улыбающійся. Усе був приязний і усміхливий. О. 1862. II. 78.
Чудно нар. Удивительно, странно, смѣшно. Здавалося мені чудно, що зорі і сонце бувають однакові. Ком. І. 48. Чудно якось діється між нами. Шевч. Засмійсь, аби чудно. Ном. № 12671. Ум. чудненько.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИХАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.