А́збу́ка, -ки, ж. Азбука. І азбуку по кунштиках заходилась вчити. Приложися до азбуки, будут повні кишені і руки.
Вичепурити, -рю, -риш, гл. Прибрать, украсить. Викопала яму і як уже добре розсвіло, вичепурила її гарненько — зовсім готово.
Дога́вкатися, -каюся, -єшся, гл. Долаяться.
Живло́, -ла́, с. Все живое, живущее. За сонцем усе живло прокинулось. Усе живло тремтіло його духу.
Заканю́чити, -чу, -чиш, гл. Заклянчить.
Подібно нар.
1) Красиво, къ лицу. Дивися, ненько, чи хорошенько, чи хорошенько і подібненько.
2) Вѣроятно. Що ти, милий, думаєш-гадаєш, подібно-сь мене покинути маєш. Ум. подібненько.
Прохіра, -ри, об. Лукавый, хитрый, коварный человѣкъ или такое же животное. Прохіра лисиця.
Стягати, -га́ю, -єш, сов. в. стягти, -гну, -неш, гл. 1) Стягивать, стянуть. Шину роблять коротчою.... щоб вона дужче стягла колесо. 2) Стаскивать, стащить, встаскивать, встащить. Стягли з його свитину. Стяг на горище сало. Тоді козаки у каюки скакали тую галеру за мальовані облавки брали та на пристань стягали. Стаскивать, стащить изъ разныхъ мѣстъ въ одно. Семен ломаччя стягає докупи. 3) Истощать, истощить. Подушним дуже стягають людей.
Халеб, -ба, м. Названіе собаки въ загадкѣ. Іде попита коло плота, питається Халеба — чи є понура вдома.
Холодок, -дку, м.
1) Прохлада; тѣнь, покрытое тѣнью мѣсто. Рано, за холодку, рушить у дорогу. Сіла спочити в холодку під вербою. взяти холодо́к говорится о полевыхъ растеніяхъ: разростись настолько, что растеніе въ состояніи дать на нивѣ сплошную тѣнь и задержать влагу. Просо на ниві взяло холодок.
2) Какое либо прикрытіе отъ солнца, чтобы получилась тѣнь. Ой я в полі була і діло робила: напинала холодок, щоб не загоріла. Въ слѣдующ. примѣрахъ въ смыслѣ: зонтикъ. На повозці сидить паня і держе холодок, щоб сонце не пекло. Беріть же й холодок з собою від сонця.
3) Спаржа обыкновенная, Asparagus officinalis L. То-же: заячий холодо́к. Ум. холодо́чок. В садочку лежать собі у холодочку. Холодочком, дружечки, холодочком попід вишневим садочком.
