Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звичний

Зви́чний, -а, -е. 1) Привычный. До роботи не звичний. Рудч. Ск. II. 62. 2) Обычный. Кожне стало оглашати звичний подарунок (на весіллі). Мкр. Н. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 131.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИЧНИЙ"
Борщівник, -ка, м. 1) Раст. a) Anthriscus sylvestris Hoffm. ЗЮЗО. I. 111. б) Heracleum sibiricum L. Анн. 165. Cм. борщ. 2) Горшокъ, въ которомъ варятъ борщъ. 3) Любитель борща. Ум. борщівничок.
Вишиватися, -ваюся, -єшся, сов. в. вишитися, -шиюся, -єшся, гл. Вышиваться, вышиться. І хустина мережалась, шовком вишивалась. Шевч. 398.
Довгові́чно нар. Долговѣчно, долговременно.
Зги́бати, -баю, -єш, гл. Найти, встрѣтить. Сидітимеш, Ірина, поки тебе чорт згиба. Ном. № 8892.
Кий I, ки́я, м. 1) Палка, трость. Язик доведе до Київа і до кия. Ном. № 1125. Один тілько мій Ярема на кий похилився. Шевч. 207. 2) Дубина, палка, на концѣ которой шаровидное утолщеніе отъ оставленной части корня. Приходить багато народу з мечами й киями. Єв. Мр. XIV. 43. Ум. кийок, кийочок. Которий козак не міє в себе шаблі булатної, пищалі семип'ядної, той козак кийка на плечі забірає, за гетьманом Хмельницьким ув охотне військо поспішає. Мет. 391, 392. Ув. киюра, кияка, кияра. Як сім раз одважить киякою, то хліба більше не їстимеш. К. ЧР. 273.
Нириця, -ці, ж. Рана, послѣ того, какъ прорветь нарывъ.
Пожар, -ру́, м. Пожаръ. Викресали вогню із ружини да й пустили пожар по долині. Чуб. V. 850. на пожар спускати. Сжигать. А галеру на пожар спускали. АД. І. 219. Въ пѣсняхъ иногда въ значеніи выжженнаго мѣста: Біжить-підбігає, чорний пожар під білі ноги підгортає. АД. І. 114. Ум. пожарець, пожаречок. А взяв же його (бранця) по пужарові, — чорний пужарець ніженьки ком. АД. І. 24. Да повів же його да пожаречком. АД. І. 26.
Попхнути, -ну́, -не́ш, гл. Толкнуть. Жінка його попхнула. Терпи! за долею, куди попхне, хились, як хилиться од вітру гілка. Г.-Арт. (О. 1861. III. 112).
Право I, -ва, с. 1) Право, законъ. Без суда й права. Ном. № 4050. Так король і дав їм права. ЗОЮР. І. 166. Шукати захисту під правом польським. К. ПС. 26. 2) Тяжба, процессъ, дѣло въ судѣ. З Богом до права не підеш. Фр. Пp. 77. А донька матір все проклинає, а син на вітця право тягає. Гол. II. 21. Ой бо син вітця до права тягне. Гол. II. 22. 3) Слѣдуемое. А ви, люде, знайте, наше право дайте: наше право — калача. Гол. IV. 526. 4) Образъ, манеръ, способъ. Вносить ту курку..., а там черепаха (з курки зробилася). Так як накрито було двома полумисками, так і в черепахи череп'я зверху і зісподу... То черепаха таким правом. Драг. 10.
Смільний, -а, -е. 1) Смолистый. Смільна сосна. Н. Вол. у. 2) Опаленный, обожженный, задымленный. Горнець котлові доганяє, а обоє смільні. Ном. № 8060.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.