Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звичитися

Зви́читися, -чуся, -чишся, гл. Пріучиться, привыкнуть. Щипне або штовхне стиха... та й сама почервоніє, як жар, — засоромиться. Поки ж тільки не звичилася; а як оговталась, обжилася, то пізнали ми тоді, де воно в світі лихо живе. МВ. (О. 1862. III. 41).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 131.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИЧИТИСЯ"
Зашипоті́ти, -почу́, -ти́ш, гл. = зашипіти. Зашипотять мов гадюки. Кв.
Каки Дѣтск. Говорять дѣти, когда хотять испражняться.
Основувати, -вую, -єш, сов. в. оснувати, -ную, -єш, гл. Основывать, основать, дѣлать, сдѣлать основу. Рудч. Ск. I. 179. II. 44. Що журавель намне, а чапля намиче, а сорока оснує, а ворона витче. Чуб. III. 172.
Потеряти, -ря́ю, -єш, гл. Испортить, сдѣлать вредъ, разорвать, разрушить, разстроить. Мет. 210. Мамо, я собі хатку зробила, а Семен потеряв. Славяносерб. у. Потеряла я віночок через дурний розумочок. Чуб. V. 345. Як так граться, то й хатку потеряєм. Ном. № 3814. Задзвони раненько в суботу, потеряй дівочкам роботу. Грин. III. 474. потеряти дитя́. Произвести выкидышъ. КС. 1893. VI. 75.
Присмажка, -ки, ж. = присмака. Да все коли б смашненьке, да коли б сальця більше, присмажку добру зробили. Г. Барв. 503. От ніщимня страва смашна без присмажки. Г. Барв. 441.
Про пред. О, объ, про. Не все ж Бог дарує, про що люд міркує. Ном. № 71. Хто про що, а він про Наливайка. Посл. 2) Для, на. Сим. 227. К. ЦН. 279. Свічки у мене про всяк час. Харьк. Мабуть Бог так дає про те, щоб менше люде грішили. Г. Барв. 423. Десь у садочку шиє сорочку свойму миленькому про неділочку. Н. п. про мене. Какъ угодно, какъ хочешь, для меня все равно. 3) По. Про мене хоч вовк траву їж. Посл. Діду, дай мені пугу, а тебе про мене нехай собаки ззідять. Посл. 4) про те. Между тѣмъ. І словом він було впоїть тебе, як медом, а про те дивний, якийся дивний з його чоловік був. МВ. ІІ. 21. 5) про що. Зачѣмъ, почему. Нащо, про що, коли Господь дорогу загородив і темряву насупив? К. Іов. 9.
Раптом нар. Внезапно, вдругъ, неожиданно. Опат. 17. Так раптом взяв і поїхав. Уман. у. Як рипнули двері, москаль раптом прокинувся. Левиц. Пов. 178.
Рожен, -жна, м. 1) Вертелъ. Єдин тримає печеню, а другий рожен. Ном. № 13199. 2) Роженъ, заостренный колъ (въ простыхъ саняхъ и пр.). Г. Барв. 323. Ой хто ж мене та не любить, рожен йому в серце. Чуб. V. 10.
Розмішувати II, -шую, -єш, сов. в. розміша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Размѣшивать, размѣшать.
Щамбити, -блю, -биш, гл. Щепать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.