Дова́рювати, -рюю, -єш, сов. в. довари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Доваривать, доварить. Доварити борщ треба, а то сирий. 2) Придѣлывать, придѣлать (о кузнечной работѣ). Адже ви знаєте Олексія?» — Якого не? — «Коваля.... що доварив вам кочергу, а оце недавно чаплію зробив.
До́йда, -ди, ж. Охотничья собака, ищейка. Лис хвостом виляє, як дуже дойда налягає.
Забогара́дити, -джу, -диш, гл. Помочь (ради Бога). Підіть хиба до Грицька Скакуна; той коли й не забогарадить, то хоч доброю радою порадить.
Клюбачитися, -чуся, -чишся, гл.
1) Извиваться. Сліпец ( = anguis fragilis, мѣдяница) клюбачится.
2) Взъерошиваться.
Либа́цький, -а, -е. Принадлежащій либак'у, относящійся къ нему.
Незгода, -ди, ж. Несогласіе. Згода будує, а незгода руйнує. Ум. незгодонька.
Осмілити, -ся. Cм. осміляти, -ся.
Понадкидати, -да́ю, -єш, гл. Отбросить, отобрать часть (во множествѣ). Це ти важко понакладав (дров на сани), понадкидай, а то на гору не виїдемо.
Табачарка, -ки, ж. = табакерка.
Уплітка, -ки, ж.
1) Гарусная лента въ косахъ.
2) Чужіе волосы, вплетаемые женщинами въ косы. Ум. уплі́точка.
