Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зверхдуба

Зверхду́ба, -ба, м. Названіе сказочнаго богатыря, жившаго на деревьяхъ. Грин. II. 344, 345.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 129.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВЕРХДУБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВЕРХДУБА"
Висто́ювати, -стоюю, -єш, сов. в. ви́стояти, -стою, -їш, гл. Простаивать, простоять, выстаивать, выстоять. Ви́стояти слу́жбу. Отстоять обѣдню. К. ЧР. 100.
Глухо нар. 1) Глухо. 2) Беззвучно, мертво, глухо. 3) Пусто, глухо.
Ганчариха, -хи, ж. Жена горшечника. Аф. 464.
Де́белень, -ня, м. Крѣпкаго сложенія здоровякъ.
Задира́к, -ка, м. пт. турухтанъ, Tringa pugnax. Вх. Пч. II. 15.
Парубій, -бія, парубійка, -ки, парубійко, -ка, м. = парубіка. Ви старі, а я парубій. О. 1862. IV. 75. Потім умився і убрався, як парубійка до дівчат. Котл. Ен. І. 22. Був парубійко здатний, — веселий і жартовливий. О. 1862. VIII, 18; IX, 69.
Пообстругувати, -гую, -єш, гл. Острогать (во множествѣ).
Рум'янитися, -нюся, -нишся, гл. Краснѣть, рдѣть. Личко рум'яниться. Гол. І. 96.
Склювати, -люю, -єш, гл. Поклевать. Я покрию свого миленького слідочок, щоб вітер не звіяв, пташки не склювали. Чуб. V. 16.
Стукотати, -чу́, -тиш, гл. Стучать. Стукотить — грімотить, мов сто коней біжить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВЕРХДУБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.