Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зверхдуба

Зверхду́ба, -ба, м. Названіе сказочнаго богатыря, жившаго на деревьяхъ. Грин. II. 344, 345.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 129.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВЕРХДУБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВЕРХДУБА"
Бах! меж. Звукоподражаніе паленію, выстрѣлу. Летів птах, на воду бах. Ном. стр. 292, № 63.
Відпасати, -са́ю, -єш, сов. в. відпасти, -пасу, -сеш, гл. 1) Откармливать, откормить скотъ на пастбищѣ или иномъ корму. Це мабуть на бразі відпасений віл. Васильк. у. Иногда и въ приложеніи къ людям: Еч, яку пику собі відпас! 2) Пасти, пропасти извѣстное время. Заняв, погнав додому: одпас день. Рудч. Ск. І. 88. Ми їм перше пасли, а вони нам нехай відпасають. Грин. ІІІ. 565.
Го́стрий, -а, -е. 1) Острый, имѣющій тонкое лезвее. Не пиляй мене тупим, та ріж мене гострим. Ном. Гостра шабля. У рученьках гостру шаблю носить. Мет. 238. Мала пташка, та кігті гостри. Ном. № 7325. 2) Остроконечный, конусообразный. Як виїхав донський козак із-за гострої могили. Н. п. Гострий шпиль. Ком. Р. ІІ. 90. 3) Сильный, жестокій, рѣзкій. Цур-цурачка — гостра болячка. Ном. № 14147. 4) Рѣзкій, остроумный. Гострий, як бритва. Ном. № 1523. Хоч голий, та гострий. Ном. № 1475. 5) Пронзительный, жгучій. Гострі, чорні очі. Левиц. І. 332. 6) Го́стра доро́га. Колоть, мерзлая грязь на дорогѣ. Дорога гостра не можна їхати. Камен. у., Ум. Гостре́нький, гостре́сенький. Єсть у мене гостресенький ножик. Грин. III. 354.
Гуркотне́ча, -чі, ж. Сильный стукъ, стукотня, грохоть. Там таку гуркотнечу підняли, що страх!
Краяння, -ня, с. 1) Разрѣзываніе. Желех. 2) Кройка.
Найо́мець, -мця, м. Наниматель. Хто то поїхав? — Та то найомець од рудого пана наймати на молотилку. Миргор. у. Слов. Д. Эварн. 2) Подставной рекрутъ, по найму идущій за кого либо, наемщикъ. О. 1862. V. 92. Cм. наємець.
Настромлювати, -млюю, -єш, сов. в. настроми́ти, -млю́, -миш, гл. Натыкать, наткнуть, надѣвать, надѣть. Одинчика убили і настромили на віху його козацькую головку. Котл. Ен. V. 61.
Токотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = токотати.
Цінь! II, меж. Звукоподражаніе, передающее пискъ птицъ. Вх. Уг. 274. Cм. цьон. Цінь-цінь, тарара! усюди діра, та нікуди вилізти (ніби синиця в клітці говорила). Ном. № 2062.
Шкитирь, -ря, м. Большой кусокъ. Ото одбатував шкитирь. Полт. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВЕРХДУБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.