Вилюднювати, -нюю, -єш, сов. в. вилюдніти, -вію, -єш, гл.
1) Мужать, возмужать, развиться. Був він тоді таке мале та худе, а тепер, дивись, вилюдніло. У неї всі діти змалку так нездужали, а дивись, всі вилюднювали, ні одно не вмерло і здоровісінькі тепер.
2) Стать на людей похожимъ; стать приличнымъ, порядочнымъ и т. п. Був собі чоловік ні те, ні се, а потерся між людьми, то й вилюднів.
Глинець, -нця, м. Аллюминій.
Зажига́тися, -га́юся, -єшся, гл. Ячмені зажигаються, — солов'ї щебетать забуваються; ячмені позажигались, — солов'ї щебетать позабувались.
Зловіщуватий, -а, -е. = зловістний. Се справді страшний, зловіщуватий ворог.
Змірок, -рка, м. Мѣрка. Змірок з чобота.
Ісх... Cм. ох...
Напру́га, -ги, ж. Напряженіе.
Поспособійка, -ки, ж. Карнизъ изъ досокъ подъ стріхою.
Трочки мн. = торочки? А в волошки білі трочки, червоні панчошки.
Трухлявіти, -вію, -єш, гл. Трухнуть, становиться трухлымъ.
