Батечко, -ка, м. Ум. отъ батько. Батюшка. Його батечко питає: що ти, синочку, гадаєш? Да нема роду ріднійшого над батечка. Употребляется какъ слово обращенія къ старшему человѣку. батечку мій! — выраженіе удивления: Боже мой! батюшка мой! Яких то цвітів там не було! батечку мій, та й годі! Часто во мн. ч. батечки! Батюшки! А худоби-худоби, так батечки! свій хутір, лісок, винничка, млинок.
Болотечко, -ка, с. Ум. отъ болото.
Виманити Cм. виманювати.
Оврашок, -шка, м. Ум. отъ оврах.
Пацикілок, -лка, м. Небольшой колъ.
Підхва́чувати, -ся, -чую, -ся, -єш, -ся, сов. в. підхвати́ти, -ся, -чу́, -ся, -тиш, -ся, гл. = Підхоплювати, -ся, підхопити, -ся.
Повидавлювати, -люю, -єш, гл.
1) Выдавить (по множествѣ). Давить мороз? — Та давить, бодай йому очі повидавлювало.
2) Передавить (многихъ).
Степлітися, -лі́юся, -єшся, гл. Согрѣться (о жидкости).
Тропарь, -ря, м.
1) Тропарь, церковная пѣсня, въ которой изображается исторія праздника.
2) тропарів з кондаками дати. Дать кому, чтобы навсегда помнилъ.
Хлібеня, -няти, с. Хлѣбецъ, небольшая коврижка хлѣба. Як виймеш хліб з печі, так розломи хлібеня.